Вирубова Ніна Володимирівна
Ніна Володимирівна Вирубова (1921–2007) — французька артистка балету і педагог російського походження.[6]
| Вирубова Ніна Володимирівна | |
|---|---|
| Народилася |
4 червня 1921[3][2] Гурзуф |
| Померла |
24 червня 2007[1][2] (86 років) XVIII округ Парижа, Париж |
| Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
| Країна |
 Франція[4] |
| Діяльність | балерина |
| Знання мов | російська[5] |
| IMDb | ID 0904556 |
Життєпис ред.
Народилася 4 червня 1921 року в кримському містечку Гурзуфі в період Громадянської війни в Росії в родині Володимира Сергійовича Вирубова та його дружини Ірини Львівни Ле Дантю (з обрусілих французьких емігрантів).
1922 року в Криму шаленою кулею червоноармійця було вбито батька Ніни. Мати, побоюючись за своє дворянське походження, вирішила залишити країну. У цьому плані її допомогло те, що у 1924 року Франція визнала СРСР, і з умов цього було зобов'язання СРСР не чинити перешкод родичам французів відвідувати історичну батьківщину. Маючи рідних у Франції, Ірина Львівна домоглася права залишити Радянський Союз на запрошення тітки по матері — Марії Миколаївни Труайє (уродженої Фредерікс). У листопаді 1924 року Вирубові прибули до Парижа .[7]
У Франції Ірина Вирубова, вирішивши стати танцівницею, почала займатися балетом. Наслідувати матір стала її маленька донька. Побачивши виступ знаменитої російської балерини Анни Павлової, Ніна ще більше зміцнилася у своєму бажанні стати балериною. Її наставницею стала Ольга Преображенська — колишня балерина Маріїнського театру, зірка російського балету. Пізніше з Ніною Вирубовою займалися колишня прима знаменитої трупи Дягілєва — Віра Трефілова та відомий хореограф — Віктор Гзовський .[7]
З 1934 року Ніна Вирубова почала виступати у концертах та на благодійних вечорах. 1937 року в Кані дебютувала як балерина в ролі Сванільди в комічному балеті "Коппелія". Виступала з Ballets Polonais у 1939 році та з Російським балетом у 1940 році. Цього ж року стала балериною театру «Кажан» у Парижі. Після окупації Франції німецькими військами серед багатьох паризьких артистів балету було відправлено на примусові роботи до Німеччини. У цей час Ніна познайомилася з Ірен Лідовою[8], і навіть французьким хореографом і танцюристом — директором балетної трупи Роланом Петі . Після закінчення Другої світової війни продовжила кар'єру балерини: танцювала в Балеті Єлисейських полів, організованому Борисом Кохном — колишнім секретарем Сергія Дягілєва . У 1949 році директор Паризької Гранд-опера та відомий український танцівник Серж Лифар, запросив Вирубову до своєї трупи на амплуа знаменитості (першої балерини). На цій позиції прима-балерини Ніна Вирубова залишалася до 1956 року.[7]
У 1957 році, після закінчення контракту з Гранд-опера і отримавши премію імені Анни Павлової за роль у "Жизелі ", Вирубова перейшла до знаменитої трупи Grand Ballet du Marquis de Cuevas чилійського аристократа, імпресаріо Жоржа де Куэваса[en] , прес-секретарем якого більше десяти років була Ірен Лідова[9] . Після смерті де Куеваса трупа розпалася, і Ніна Вирубова поїхала до « Російського балету Монте-Карло». У 1966 році вона вирішила залишити сцену і зайнятися педагогічною діяльністю, якою займалася до кінця життя.[7] Викладала в Парижі та Труа .
Померла 25 червня 2007 року у Парижі. Була похована на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа[10] міста Сент-Женев'єв-де-Буа .
Ніна Вирубова присутня в низці документальних фільмів, у тому числі в Les cahiers retrouvés de Nina Vyroubova (1996).
Особисте життя ред.
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Юрий Князев |
Балерина тричі була одружена. У шлюбі з Борисом Князєвим у неї в 1951 році народився син Юрій (Yura Kniazeff), який став танцівником, солістом Національного балету Канади (National Ballet of Canada).[11]
Джерела ред.
- The Encyclopedia of Dance & Ballet, Mary Clarke та David Vaughan, eds. (New York: Putnam, 1977), p. 357.
Примітки ред.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Catalog of the German National Library
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #148456552 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Nina Vyroubova. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ а б в г Нина Владимировна Вырубова (Nina Vyroubova). Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ Irène Lidova − A devotion to dance and dancers. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Архив одного из главных фотографов балета Сержа Лидо. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Cimetière de Sainte Genevieve des Bois. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ SHE WAS AN EXOTIC BALLERINA AND TEACHER (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.