Виноградник Василь
Василь Виноградник (* 13 квітня 1892, с. Кулачин, тепер частина м. Снятин, Івано-Франківська область — † 1969, Прага, Чехословаччина) — командир кулеметної сотні УГА, учасник I-го Конгресу Українських Націоналістів.
| Василь Виноградник | |
|---|---|
 Сотник Сотник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
13 квітня 1892 с. Кулачин, тепер частина м. Снятин, Івано-Франківська область |
| Смерть |
1969 м. Прага,  Чехословацька Республіка |
| Поховання | Orthodox cemetery in Pragued |
| Alma Mater | Українська господарська академія |
| Військова служба | |
| Вид ЗС |
 УГА ОУН |
| Війни / битви |
Українсько-польська війна Українсько-радянська війна |
Життєпис ред.
Народився 13 квітня 1892 в селі Кулачин, тепер частина м. Снятин, Івано-Франківська область.
Закінчив Снятинську реальну школу у 1913 році.
З 1914 по 1918 pp. старшина армії Австро-Угорщини, останнє звання - поручник. З листопада 1918 до травня 1919 командир кулеметної сотні УГА. З травня 1919 до вересня 1920 інтернований в Румунії, з вересня 1920 до липня 1921 року в Армії УНР як командир 1-ї сотні Волинської Дивізії, згодом у Юнацькій Школі.
З липня 1921 до березня 1922 року — командир сотні в таборі Йозефів, потім командир Українського робітничого відділу в Лійнику до грудня 1923.
Зарахований у 1924 році на лісовий відділ агрономічно-лісового факультету Української господарської академії. Диплом інженера-лісівника здобув 27 квітня 1929 року. Брав участь під час навчання в художній самодіяльності, був тенором-солістом Академічного українського хору в Подебрадах.
Став членом Леґії українських націоналістів та у складі її делегатів взяв участь у I-му Конгресі Українських Націоналістів.[1]
Помер у 1969 році в Празі, похований на Ольшанському цвинтарі.[2]
Родина ред.
Дружина та син Любомир, який помер у Франції (1922 — 2001), поховані поряд на Ольшанському цвинтарі.
Примітки ред.
Література ред.
- Петро Мірчук Нарис історії ОУН 1920–1939 роки, К., Українська Видавнича Спілка 2007, 1006 ст. ISBN 966-410-001-3