Вибранці (інша назва — ланові) — різновид військовиків (піхотинців) у Речі Посполитій.

ІсторіяРедагувати

Вибранцями служили селяни з Королівщини. Від 1578 кожне село королівщини з 20 ланів виставляло одного вояка. Вибранці звільнялися від усіх податків і повинностей, усі їхні господарські обов'язки виконували інші селяни. Вибранець повинен був пройти військову підготовку і кожної чверті року ставати до свого ротмістра (командира роти) на перегляд з рушницею, шаблею й сокирою в одязі такого кольору, який був призначений для його підрозділу. Мобілізація вибранців ішла повільно: на зібрання давалося два місяці, на прихід до табору — місяць. Під час війни вибранці іноді служили при артилерії.

З причин малої ефективності цього виду війська сейм Речі Посполитої 1649 ліквідував вибранецьку піхоту, а замість неї ввів спеціальний податок з вибранецьких волоків. 1652 у зв'язку з великими втратами у війні з Україною польський уряд повернувся до вибранецтва як постійної інституції. Однак чисельність вибранців на українських теренах була невеликою: з Галичини виставлялося бл. 200, з Холмщини і Підляшшя — бл. 200, з Поділля — бл. 300 осіб.

Джерела та літератураРедагувати