Вечірнє навчання

Вечірнє навчання (вечірня, очно-заочна, змінна освіта) — вид навчання, при якому учень поєднує навчання з роботою, тобто відвідує навчальний заклад позмінно, у найбільш зручний, вільний від роботи час. При цьому можливий вільний (ковзкий) графік занять, наприклад, якщо учень працює у вечірню зміну, то він відвідує навчальний заклад у ранковий час.

Значна частина навчального матеріалу в системі вечірньої освіти розрахована на самостійну роботу^[1].

Учень може отримувати середню, середню спеціальну або вищу освіту. Часто використовують для здобуття додаткової вищої освіти.

Протилежністю вечірньої освіти є денна (очна) освіта.

Історія

Вперше вечірня освіта в Російській імперії з'явилася в XIX сторіччі у зв'язку з відкриттям недільних шкіл, недільних і вечірніх шкіл для дорослих, де учні могли отримати початкову освіту.

У СРСР вечірнє навчання набуло широкого розвитку в загальній та професійній освіті (початкова, середня та вища). Завдяки вечірній освіті в країні було здійснено програму з ліквідації безграмотності та малограмотності дорослого населення.^[2]

У 1920-ті роки в СРСР були створені різні види вечірніх шкіл - школа грамоти, школа селянської молоді, загальноосвітні та професійно-технічні курси, робітничі та селянські університети. Вони без відриву від виробництва люди могли здобути як освіту, і професію, і навіть підвищити кваліфікацію. Крім того, щоб дати можливість здобути середню загальну освіту та здійснити підготовку селян і робітників до вступу до вищого навчального закладу, в системі освіти були створені робітничі факультети.^[2]

У масовій культурі

Фільм «Весна на Зарічній вулиці» розповідає про життя молодої вчительки школи робітничої молоді (саме так називалися школи вечірнього навчання в СРСР до 1958 року).
Фільм «Велика зміна» розповідає про життя класу, який здобуває середню освіту у вечірній школі.

Див. також

Примітки

↑ Вечірня освіта дорослих // Освіта дорослих: короткий термінологічний словник / Авт.-упор. Лук’янова Л.Б., Аніщенко О.В. — К.: Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. — С. 12. — ISBN 978-617-640-161-2.
↑ ^а ^б Архипов, 1971.

Джерела

Профессионально—техническое вечернее образование / Агеева Л. А. // Вешин — Газли. — М. : Советская энциклопедия, 1971. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 5).
Вечернее образование / Архипов В. М. // Вешин — Газли. — М. : Советская энциклопедия, 1971. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 5).
Высшее и среднее специальное вечернее образование / Вититнев Ф. А., Зиновьев С. И., Юдин В. А. // Вешин — Газли. — М. : Советская энциклопедия, 1971. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 5).

Література

Мрига В. В. Радянська школа на новому етапі (Організаційно-правові форми перебудови вищої і середньої спеціальної освіти в СРСР). — Київ: Вид. Акад. наук УРСР, 1962. — 99 с.
Довідник для вступників до вищих учбових закладів УРСР на 1988 рік. — К.: Вища шк. Вид-во при Київ. ун-ті, 1988. — 128 с. — ISBN 5-11-000352-1.
Вечірня (змінна) школа // Освіта дорослих: короткий термінологічний словник / Авт.-упор. Лук’янова Л.Б., Аніщенко О.В. — К.: Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. — С. 12. — ISBN 978-617-640-161-2.

[1] Вечірня освіта дорослих // Освіта дорослих: короткий термінологічний словник / Авт.-упор. Лук’янова Л.Б., Аніщенко О.В. — К.: Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. — С. 12. — ISBN 978-617-640-161-2.

[FOOTNOTEАрхипов1971-2] а ^б Архипов, 1971.

[1]

[2]