Верша
Ве́рша — різновид риболовної снасті з вербової лози. В народі її називають ще кошуля[1]. Має вигляд каркасної конструкції лійкоподібної форми, щоб риба, яка запливе досередини, не могла розвернутися. Завжди плелася із пруття ця так звана пастка конусоподібної форми. Складалася з двох чи більше поперечних обручів, поздовжніх лозин та вузької горловини. Встановлювалася лише в ставку чи болоті тільки на ніч. У ріках її було заборонено використовувати. Може бути використана для лову риби за відсутності інших снастей. Вважається одним з найдавніших рибальських знарядь. Широко вживалася в Україні у давні часи, що знайшло відображення в фольклорі та українській фразеології[2], й досі активно використовується в місцях, віддалених від цивілізації. Застосовується також для лову крабів.
Верші існують двох видів: з отвором для виймання риби, який затуляють корком, сіном, соломою чи ганчір'ям, або без такого отвору (такі верші були менші за розміром).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2 -е вид./А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994. — с.52
- ↑ Фразеологічний словник української мови
Посилання ред.
- Сергій Сіренко. Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки) — з численними ілюстраціями
- «Верша» в Академічному тлумачному словнику української мови
- Приклади вживання та фразеологізми
|
Це незавершена стаття про рибальство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |