Венера і Амур (Гольбейн)
Венера і Амур (більш відома як Афродіта і Купідон) — картина 1524 р. німецького живописця Ганса Гольбейна Молодшого, що зберігається в Базельському музеї (Швейцарія). Цей твір - найдавніша міфологічна картина Гольбейна [3] із зображенням римської богині кохання Венери з її сином Амуром (Купідоном), вважається, що натурниця була його подругою Магдаленою Оффенбург [4]. Вони показані перед великою підвісною зеленою завісою і за низьким парапетом. Венера зображена з відкритим жестом і щирим поглядом. Купідон зображений зі стрілкою любові в лівій руці. [3] У нього червоно-помаранчеве волосся, витримане в такому ж забарвленні та тоні насичених рукавів, що покривають руки матері.
| Venus and Amor (Venus and Cupid) | |
|---|---|
 Венера і Амур | |
| Творець: | Ганс Гольбейн Молодший |
| Час створення: | 1524 р. |
| Розміри: | 34,5 см × 26 см (13,6 дюйм × 10 дюйм) |
| Висота: | 34,5 см |
| Ширина: | 26 см |
| Матеріал: | олійна фарба[2] і lime paneld[1] |
| Жанр: | міфологічний живопис |
| Зберігається: | Базель |
| Музей: | Художній музей (Базель) - Öffentliche Kunstsammlung |
 Венера і Амур у Вікісховищі | |
Венера і Амур були написані після повернення Гольбейна до Базеля після нетривалого перебування у Франції. Перебуваючи там, він мав доступ до колекції Франциска I [5], і, ймовірно, ця робота була однією з його ранніх відповідей на його експозицію до італійських художників епохи. [6] Такі впливи можна побачити в жесті Венери, чия позиція дуже перегукується з Ісусом у Тайній вечері Леонардо да Вінчі 1498 року. [5][7] Крім того, її довге, овальне, ідеалізоване обличчя здається тісно змодельованим на зображеннях Діви Марії Леонардо да Вінчі. [8]
Леонардівський портрет був дуже популярним у північній Європі протягом 1520-х років, і вважається, що ряд творів Гольбейна цього періоду були прямими спробами спокусити та завоювати прихильність потенційних заможних меценатів. Мистецтвознавці Оскар Батшман і Паскаль Грінер писали в 1999 році, що, як і у подібної картини Лаїс з Корінфа, відкрита рука у Венери, що «тягнеться до провідника і майбутнього колекціонера». [8]
Робота вперше згадується, коли вона перейшла у володіння колекціонера Базилія Амербаха в 1578 році в подарунок від його двоюрідного брата Франца Рехбергера. В інвентарі Амербаха записано, що твір був сформований як портрет дами з родини Оффенбургів, однак це твердження не було обґрунтовано істориками мистецтва. Вебгалерея мистецтв зазначає, що «навіть якщо Гольбейн скористався портретним дослідженням, він ідеалізував свою модель до тієї міри, коли її вже не можна вважати справжнім портретом» [3].
Примітки ред.
- ↑ а б http://sammlungonline.kunstmuseumbasel.ch/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=978
- ↑ https://rkd.nl/explore/images/292910
- ↑ а б в "Venus and Amor [Архівовано 25 травня 2011 у Wayback Machine.]". Web Gallery of Art. Retrieved on 17 May 2009.
- ↑ Toman, 382
- ↑ а б Batschmann et al, 135
- ↑ Batschmann et al, 147
- ↑ Holbein was fascinated by Leonardo's work, which he knew largely through engravings, and completed his own Last Supper in 1524
- ↑ а б Batschmann et al, 158
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венера і Амур (Гольбейн) |
- Batschmann, Oskar & Griener, Pascal. Hans Holbein. Reaktion Books, 1999. ISBN 1-86189-040-0
- Toman, Rolf (ed). Renaissance: Art and Architecture in Europe during the 15th and 16th Centuries. Bath: Parragon, 2009. ISBN 978-1-4075-5238-5
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |