Венера Прародителька
Венера Прароди́телька, Венера Гене́трикс (лат. Venus Genetrix) — тип скульптурного зображення богині Венери, який показує її як прародительку роду Юліїв-Клавдіїв. Незважаючи на те, що термін Genetrix є виключно давньоримським, сам тип скульптури походить зі Стародавньої Греції.
| лат. Venus Genetrix | |
|---|---|
 | |
| Творець: | невідомий автор з давньогрецького оригіналу, приписуваного Каллімаху. Знайдена у Фрежусі, тому ще називається «Венерою з Фрежуса» |
| Час створення: | І-ІІ ст. н. е. (копія) |
| Матеріал: | мармур |
| Зберігається: | Париж |
| Музей: | Лувр |
 Венера Прародителька у Вікісховищі | |
У цьому типі зображення Венери виділяють два підтипи. Другий підтип відрізняється тим, що на плечі Венери присутня маленька фігурка Амура.
Історія ред.
У ніч перед битвою при Фарсалі (48 р. до н. е.) Гай Юлій Цезар присягнувся звести храм, присвяченій Венері, яку він вважав своєю прародителькою. Храм був збудований на Новому Форумі, під назвою «Храм Венери-Прародительки»[1]. Сучасні дослідники припускають, що автором статуї для храму був грецький скульптор Аркесілай.
На XVIII ст. було відоме багато екземплярів античних статуй, що зображали богиню в цьому образі. Ідентифікувати їх як зображення «Венери Прародительки» вдалося італійському антикознавцю Енніо Квірано Вісконті — завдяки давньоримській монеті в один денарій, що містила на реверсі цю скульптуру, разом з написом VENERI GENETRICI («Венері Прародительці»)[2][3].
Збережені екземпляри ред.
Екземпляри зберігаються у багатьох музеях, у тому числі в Луврі, Ермітажі, «Капітолійських музеях» (музею «Centrale Montemartini»), Музею мистецтва Метрополітен, Музею Гетті, Детройтському інституті мистецтв, Королівському музею Онтаріо.
Примітки ред.
- ↑ Згадки про це містяться у «Природничій історії» Плінія Старшого Natural History XXXV.156 [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.] and XXXV.45; сам Пліній посилається на Варрона (Cassius Dio XLVII.18.4 [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.]); див. Roger B. Ulrich, «Julius Caesar and the Creation of the Forum Iulium» American Journal of Archaeology 97.1 (January 1993, pp. 49-80), p 66-71, а також Weichert, Festschrift für Paul Arndt (1925), 54‑61, про рельєф на «Вілла Боргезе» — (Reinach, Répertoire iii.171.1), Cornelia G. Harcum, «A Statue of the Type Called the Venus Genetrix in the Royal Ontario Museum» American Journal of Archaeology 31.2 (1927) pp 141‑152.
- ↑ by R.M. Muich, «The Worship of Roman divae: the Julio-Claudians to the Antonines», p 64 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2016.
- ↑ Cornelia G. Harcum, «A Statue of the Type Called the Venus Genetrix in the Royal Ontario Museum» American Journal of Archaeology 31.2 (April 1927, pp. 141—152) p 144.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венера Прародителька |
Загальні ред.
- Charles Waldstein, 'Pasiteles and Arkesilaos, the Venus Genetrix and the Venus of the Esquiline', The American Journal of Archaeology and of the History of the Fine Arts, Vol. 3, No. 1/2 (Jun., 1887), pp. 1-13 [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Cornelia G. Harcum, 'A Statue of the Type Called the Venus Genetrix in the Royal Ontario Museum', American Journal of Archaeology, Vol. 31, No. 2 (Apr. — Jun., 1927), pp. 141—152 [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Список копій із зображеннями [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Афродіта з Фрежуса ред.
- TheoiProject: Gallery [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- TheoiProject: Gallery [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Venus of Fréjus (Louvre catalogue) [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Venus of Fréjus
- A terracotta reduction, Міріна (зберігається в Луврі) [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
В Ермітажі ред.
- Theoi [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.]