Венгжиновський Аркадій Миколайович

Венгжиновський (Венгржиновський) Аркадій Миколайович (нар. 1818 року – пом. після 1880, Проскурів, Проскурівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія) — чиновник, колезький асесор (1857). Родич Зигмунта Сєраковського.

Венгжиновський Аркадій Миколайович
Народився	1818 Хмельницький
Помер	не раніше 1880 Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Національність	українець
Місце проживання	Хмельницький Вінниця Тобольськ Оренбург Одеса
Заклад	Оренбурзька прикордонна комісіяd і Одеське градоначальництво

Біографія

Народився у місті Проскурів (нині місто Хмельницький).

1832 року закінчив Подільську гімназію (м. Вінниця).

У 1833–1836 роках був у штаті проскурівської поліції, у 1836–1840 роках працював у проскурівському земському суді.

З 1840 по 1841 роки служив у подільській палаті державних маєтностей, 1841–1842 роках — у Вінницькому окружному управлінні.

У 1842 році за власним бажанням був переведений до Тобольського губернського правління, протягом 1843–1845 років — наглядач закладів Тобольського приказу громадської опіки, після чого слідом за своїм тодішнім начальником, генералом Михайлом Ладиженським, був переведений до Оренбурзької прикордонної комісії.

Надавав підтримку політичним засланцям, у тому числі Тарасу Шевченку, який подарував йому свій автопортрет. Підпав під суворий таємний нагляд жандармів.

1850 року звільнений у чині губернського секретаря, повернувся до Україну, у 1851 році прийнятий на службу до канцелярії одеського градоначальництва. Допоміг Шевченкові поновити листування з княжною Варварою Рєпніною.

У 1860 році став доглядачем Одеської міської лікарні, у 1861 році — секретарем магістрату. Запідозрений владою у симпатіях до польського повстання 1863–1864 років, через що був вимушений піти у відставку.

У 1879 році намагався переїхати до Київської чи Подільської губернії, проте не одержав на це згоди властей.

Джерела та література

• Усенко П.Г. Венгжиновський Аркадій Миколайович [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.