Венгер Костянтин Степанович

Костянти́н Степа́нович Венгер (1921—1988) — старшина РА, учасник нацистсько-радянської війни, повний кавалер ордена Слави.

Венгер Костянтин Степанович
Народження31 травня 1921(1921-05-31)
Косогірка
Смерть19 травня 1988(1988-05-19) (66 років)
Ярмолинці
КраїнаПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силСРСР СРСР
Рід військ
Бронетанкові війська
Бронетанкові війська
Роки служби1940—1945
Звання старшина
Війни / битви
НагородиОрден Слави I ступеня Орден Слави II ступеня Орден Слави III ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня

Життєпис

ред.

Народився 1921 року в селі Косогірка (сучасний Ярмолинецький район, Хмельницька область) у селянській родині. Здобув початкову освіту; працював трактористом Ярмолинецької МТС. В РА з вересня 1940 року; був курсантом Тамбовського учбового кавалерійського полка, в 1943-му — танкового.

На фронті з липня 1941 року, механік-водій Т-34 127-го танкового полку 49-ї механізованої бригади (6-й гвардійський механізований корпус). До грудня 1941-го воював на Ленінградському фронті. Від 3 березня 1944-го знову в діючій армії.

Його танк 5 березня 1944 року одним з перших увірвався до села Бальківці (Волочиський район) та завдав противнику суттєвих втрат в живій силі та бойовій техніці, було захоплено автомобілі з вантажами.

В боях 18—27 липня 1944-го поблизу Львова екіпаж підбив важкий танк «Тигр» та ліквідував до взводу піхоти.

В час з 12 по 20 січня 1945 року гвардії старший сержант Венгер замінив вибулого командира танка та із підлеглими завдав значних збитків супротивнику: поблизу міста Лодзь захоплено 32 автомобілі з військовими вантажами, ліквідовано до взводу вояків, підбита важка САУ «Фердинанд».

В червні 1945 року демобілізований у званні старшини. Працював трактористом Ярмолинецького відділку Хмельницького цегельного заводу.

Проживав в Ярмолинцях, де й помер 1988 року.

Нагороди

ред.
  • орден Слави 3-го ступеня (19.3.1944)
  • орден Слави 2-го ступеня (22.8.1944)
  • орден Слави 1-го ступеня (10.4.1945)
  • орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.3.1985)
  • медалі.

Джерела

ред.