Вельбицький Ігор В'ячеславович

український кібернетик

І́гор В'ячесла́вович Вельби́цький — (26 січня 1939 — 1 серпня 2019) — радянський і український учений у галузі кібернетики, інформатики та математичного забезпечення обчислювальних машин і систем, доктор фізико-математичних наук (1978), професор (1984).

Вельбицький Ігор В'ячеславович
Народився 26 січня 1939(1939-01-26)
Калінін (нині Твер)
Помер 1 серпня 2019(2019-08-01) (80 років)
Київ
Діяльність кібернетик
Alma mater Пензенський політехнічний інститут[ru]
Заклад Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Вчене звання доктор фізико-математичних наук
Науковий ступінь професор
Аспіранти, докторанти Єршов Сергій Володимировичd
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки

Життєпис ред.

Народився 26 січня 1939(19390126) у місті Калінін, РРФСР.

Закінчив Пензенський політехнічний інститут[ru] (1962) за спеціальністю «Математичні та лічильно-розв'язувальні прилади і пристрої».

1964—1987[1] — в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова.

1971–1987 — керував проблемною лабораторією Інститута кібернетики АН УРСР та НВО «Електроприлад» Міністерства загального машинобудування СРСР.[1]

1987–2009[1] — був Генеральним директором Міжнародного наукового Центру технології програмування Технософт НАН України, Державного комітету СРСР з науки та техніки й Державного Комітету зв'язку та інформатизації України.

Наукова діяльність І. В. Вельбицького пов'язана з візуальними технологіями програмування й автоматизованого виробництва програм реального часу ракетно-космічних систем.[2]

З 2009 р. очолював Фонд В. М. Глушкова, який був одним із засновників журналу «Управляющие системы и машины» (2009-2019).

Автор понад 200 наукових праць та 10 винаходів.

1979 - Лауреат Державної премії України.

Помер після тривалої хвороби (діабет) 1 серпня 2019 року.[3]

Наукові дослідження ред.

  • Формальне завдання семантики мов програмування[4]
  • Автоматизоване виробництво програм реального часу для ракетно-космічних систем і атомних підводних човнів.[4]
  • Візуальні і розподілені технології програмування.

Автор аксіоматизованої технології програмування графічними структурами (Р-технології), на яку отримано міжнародний стандарт ISO 8631.

Запровадив у програмуванні поняття креслення та промислової дисципліни його супроводження (реінжиніринг).

Один з перших розпочав роботи зі створення національної складової всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет (від 1989).[4]

Праці ред.

Примітки ред.

  1. а б в Вельбицкий И. В. Формирование технологии производства программ [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] в содружестве Института кибернетики АН УССР и НПО «Электроприбор» // Сергеев Владимир ГригорьевичГлавный конструктор систем управления [Архівовано 8 січня 2020 у Wayback Machine.]. К 100-летию со дня рождения. Харьков: © ПАО «Хартрон», 2014
  2. Системи керування та комп'ютери. - 2019. - № 5 (283). - С. 3.
  3. Вельбицький Ігор В'ячеславович [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Некролог // Європейський віртуальний комп'ютерний музей
  4. а б в Вельбицький Ігор В'ячеславович [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України
  5. Пышкин Е. В. Структурное проектирование: основание и развитие методов [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]. С примерами на языке C++ / Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во Политехнического ун-та, 2005. – 324 с., ил.

Література ред.

Див. також ред.