Велостійка — пристрій, до якого можна надійно прикріпити велосипеди для паркування.[1][2][3][4] Стійка для велосипедів може стояти окремо, або бути надійно прикріплена до землі або до якогось нерухомого об'єкту, наприклад, будівлі. Велостійки у приміщеннях зазвичай використовується для приватного паркування велосипедів, тоді як вуличні велостійки часто використовуються на комерційних площах. Загальні стилі велостійок включають перевернуті U, змійовики, тумби, решітки та декоративні[5]. Найефективніші та найбезпечніші велостійки — це ті, на які можна закріпити як колеса, так і раму велосипеда, використовуючи велосипедний замок.

Білі велосипеди для безкоштовного використання в Національному парку Хоге Велуве, Нідерланди

Велостійки можуть бути виготовлені із ряду різних матеріалів. Міцність, стійкість до атмосферних впливів, зовнішній вигляд та функціональність є надзвичайно важливими параметрами матеріалів велостійки. Матеріали включають: сталь, неіржавну сталь, перероблений пластик або термопластик. Кожен матеріал має переваги та недоліки, і кожен відрізняється зовнішнім виглядом від інших[5].

Видність велостійки, адекватна відстань від автомобільних стоянок та пішохідного руху, захист від атмосферних впливів та близькість до пунктів призначення — все це важливі фактори, що визначають корисність велостійки. Ці фактори допомагають збільшити використання велостійки та запевняють велосипедистів, що їх велосипед надійно припаркований[6].

ІсторіяРедагувати

 
Проста різьблена велостійка

Ранні моделі, зазвичай, пропонували закріплення одного колеса: це може бути різьблена бетонна конструкція в землі, роздвоєна металева конструкція, в яку заштовхується колесо велосипеда, або горизонтальна «драбина», що забезпечує закріплення переднього колеса багатьох велосипедів. Вони не дуже ефективні, оскільки злодію потрібно лише від'єднати відповідне колесо від велосипеда, щоб отримати доступ до решти велосипеда. Вони також не пропонують дужої підтримки, і ряд велосипедів у таких велостійках є податливий зваленню за принципом доміно. Ці типи велостійок відомі як «згиначі коліс» серед велосипедистів.

 
Велостійки у Шеффілді

Сучасна версія відома як «Шеффілдська стійка» (англ. «Sheffield rack», або «Sheffield stand») на честь міста Шеффілд в Англії, де вони з'явилися вперше.[7] Вони складаються з товстої металевої рейки або трубки, зігнутої у формі квадратної арки. Верхня частина знаходиться приблизно на рівні з верхньою трубою рами велосипеда, і, таким чином, підтримує велосипед і дозволяє закріпити раму. Походженням стійок був час, коли ощадливі громадяни Шеффілда повинні були вирішити, що робити зі старими газопроводами.[джерело?] Місцеві велосипедисти запропонували ідею велостійки з труби, зігнутої у двох місцях, і бетону в землі. У той час це була революція у світі «одноточкових тримачів», які згинали колеса і пропонували мало кріплення для рам. Одна з версій цього дизайну передбачає другу, нижню, горизонтальну трубу для підтримки менших велосипедів, і має покриття для зменшення цупкості їхньої поверхні, щоб не дряпати фарбу велосипеда.

 
«Драбиновий» тип у Німеччині

Починаючи з 1984 року, місто Торонто встановлювало велостійки[8] що складаються зі сталевого боларда або стовпа, увінчаного литим алюмінієвим кільцем.[9] У серпні 2006 року стало загальновідомо, що ці велостійки можуть бути подолані, підваживши кільце за допомогою дерев'яного бруска розміру 2х4 дюйми.

В Амстердамі двоярусні велостійки є всюдисущими. Велосипеди можна припаркувати на меншій площі, оскільки керма велосипедів знаходяться на різній висоті (високій чи низькій). Ці велостійки виготовлені зі сталі та мають велику рейку, до якої рама може бути легко примкнута. Більшість голландських велосипедів мають замок на задньому колесі, тому колесо не потрібно примикати.

КласиРедагувати

Потреби паркування велосипедів відрізняються від середовища до середовища.

I клас
Деякі місця вимагають стандартів I класу (зазвичай їх називають довготривалими стоянками для велосипедів). Правила паркування класу I застосовуються, коли велосипеди будуть кожного разу парковані годинами. Прикладами таких середовищ є офісні будівлі, школи, бібліотеки тощо. При будуванні велостійок I класу інсталятори також повинні включати певну форму захисту від погодних умов для стійок та велосипедів.[10] (див. також Станція паркування велосипедів[en].)
II клас
Найчастіше зустрічаються у громадських просторах. Ці велостійки потрібні, коли велосипедисти залишатимуть свої велосипеди без нагляду менше двох годин. Захист від погоди не є таким важливим для цього класу, однак, слід враховувати близькість до основних пунктів призначень та публічну видність щоб сприяти використанню та підвищенню безпеки. Стійки для велосипедів класу II можуть бути встановленими поблизу ресторанів, парків, місць для пікніків чи інших подібних місць.[11]

ДизайнРедагувати

СтиліРедагувати

Доступно багато різних стилів велостійок, щоб відповідати будь-якому середовищу. Конкретні деталі, такі як розміри болтів, діаметр труб, стиль труб (квадратні або круглі), висота, довжина та багато іншого, залежать від виробника, але, як правило, існує шість загальних стилів комерційних велостійок.[11][3][12]

Назва Варіанти назв Опис Зображення
Шеффілдська стійка Скоба, U-стійка Елементарна велостійка, яка використовується в міських районах, оскільки її можна розмістити уздовж тротуарів, не забираючи занадто багато місця у пішоходів.[13]
 
Шеффілдська стійка прикручена до землі. Невідоме місцезнаходження.
 
Ряди Шеффілдських стійок у Кембриджському парку дозвілля, Кембридж, Англія
Хвиля Змійовик, Серпантин Хвиля — це подовження Шеффілдської стійки. Хвилі вміщують більше велосипедів, ніж одна Шеффілдська стійка, але підтримують велосипедну раму лише в одній точці (на відміну від двох точок з Шеффілдською стійкою), що призводить до більшого шансу велосипеда перекинутись, коли він припаркований у стійці.
 
Хвиляста стійка в Нью-Йорку
 
Подвійна хвиляста стійка в Північній Аврорі, Іллінойс
Болардний стиль Стовп з кільцем Боларди — короткі вертикальні стовпи, які найчастіше використовуються як бар'єри для руху або паркування. Стійки для велосипедів у болардному стилі мають один або два кронштейни, до яких можуть бути примкнуті велосипеди.[5] Стовпи з кільцями — північноамериканський варіант болардного стилю.
 
Боллардна велостійка в Сіетлі, Вашингтон, США
 
Велостійки у стилі стовпа з кільцем Торонто, Онтаріо
Решітковий стиль «Драбина» Решітка складається з вертикальних рейок, що з'єднують більші верхні та нижні металеві трубки, які приймають велосипеди з одної чи обох сторін стійки. Велостійки решіткового стилю можна ставити окремо або закріпити до землі постійними або тимчасовими анкерами. Ця стійка не дозволяє примкнути обидва і колесо, і раму велосипеда, що дозволяє можливу крадіжку велосипеда.
 
Окрема стійка-«драбина», що стоїть перед аптекою в Баден-Вюртемберзі, Німеччина
 
Решіткова велостійка в місті Медно, Сілезьке воєводство, Польща
Інноваційний Інноваційні дизайни об'єднують як корисність, так і стиль. Багато інженерів велостійок перебудували базові велостійки для поліпшення функціональністі та зовнішнього вигляду.
 
Інноваційний тип велостійки в Девісі, Каліфорнія
 
Велостійка спіралеподібної форми, функціонально схожа на «драбинну» велостійку. Калгарі, Альберта
Декоративні У відповідь на часто унікальний характер комерційних районів, деякі середовища потребують більш декоративні велостійки. Наприклад, громадський акваріум чи зоопарк можуть надати перевагу велостійці у формі акули над велостійкою в традиційному стилі.
 
Декоративна стійка для велосипедів у центрі міста Бруклін, Нью-Йорк
 
Декоративна велостійка в Нью-Йорку, розроблена Девідом Бірном
Двоярусний стиль Двоярусні велостійки можна використовувати для збільшення місткості велопарковки у незмінному просторі. Щоб легко маневрувати велосипед на верхній ярус, деякі двоярусні велостійки мають гідравлічні поршні для підйому велосипеда в стійку після того, як користувач примкнув його.
 
Двоярусна велостійка на станції Лондон Ватерлоо, Англія
 
Двоповерхова велостійка на Грац Хаупбахнхоф, Австрія

МонтуванняРедагувати

 
Заглиблене монтування

Велостійку можна монтувати до поверхні різними способами.

  • Заглиблено: основа велостійки посаджена в землю і закріплена перпендикулярним анкером для стійкості. Такі стійкі кріплення найбільш захищені від крадіжок або вандалізму.[5]
  • На поверхні: Фланці, що відходять від основи велосипедної стійки, закріплені в уже існуючий бетон за допомогою болтів. Для додаткової підтримки поверхневі монтування можуть також включати трикутні кронштейни, які також називаються фасонками, що зміцнюють з'єднання між фланцем і трубкою. Поверхневі монтування використовуються для закріплення велостійки на існуючому бетоні.
  • Рейкове монтування: Деякі велостійки можна з'єднати рейками. Рейкове монтування в основному використовуються для з'єднання декількох Шеффілдських стійок, тому немає необхідності монтувати кожну стійку, що економить трудові витрати та обмежує кількість отворів у поверхні.
  • Настінне монтування: Деякі велостійки призначені для монтування до стіни за допомогою болтів для кріплення фланців стійки на існуючі стіни. Вони заощаджують площу та є найбільш корисними для тривалого зберігання.
  • Демонтовні монтування: Деякі велостійки можуть бути інстальовані за допомогою монтувальних систем, які дозволяють їх тимчасово демонтовувати. Демонтовні монтування застосовуються в місцях, де демонтаж велостійки може дозволити тимчасовий доступ аварійним, доставковим та технічним транспортним засобам.

ОздобленняРедагувати

 
Оцинкована сталева велостійка у Відні, Австрія
 
Художня велостійка, пофарбована порошком, у формі велосипеда в Оттаві, Онтаріо, Канада

Комерційні велостійки можуть бути побудовані з найрізноманітніших матеріалів. Одні з найважливіших факторів, які слід враховувати при виборі оздоблювального матеріалу, — це погодні умови, які потрібно буде витримати велостійці, загальний стиль, кількість велосипедів, які будуть розміщені у стійці, та екологічні міркування.

  • Цинкування: Цинкування — найкраща обробка для велостійок за співвідношенням ціни та результату. Такі велостійки недорогі і мають тонкий шар цинку для захисту від корозії. Зовнішній вигляд — тьмяно-сірий колір, майже без блиску.
  • Порошкове фарбування: Ця обробка зазвичай доступна в широкій гамі кольорів. Це досягається сухим порошковим покриттям, яке забезпечує міцний зовнішній шар, глянцевий зовнішній вигляд та чудовий захист від атмосферних умов.
  • Термопластичне покриття: Ця поліетиленова матова обробка також доступна у широкому діапазоні кольорів. Порошкове покриття, нанесене для захисту від корозії, може легко відповідати існуючому оточенню.[14]
  • Перероблений пластик: Велостійки що складаються з вторинних матеріалів, мають до 96 % вмісту перероблених матеріалів.[джерело?] Він не розшаровується і не тріскається, є більш пожежобезпечним, ніж деревина, і не виділяє шкідливі хімічні речовини в навколишнє середовище.
  • Неіржавна сталь: Неіржавна сталь є найбільш міцним матеріалом для велостійки. Має максимальний захист від корозії, є протимікробною і має глянсовий вигляд, який легко чистити та доглядати.[15]
  • eSteel: Процес eSteel забезпечує міцну та рівномірну обробку. Процес є екологічно дружнім, і відповідає нормам агентств США OSHA і EPA.[5]

РозміщенняРедагувати

 
Велостійки у формі стовпа та кільця. Торонто, Онтаріо, Канада

Місце встановлення велостійки так само важливе, як і її безпека та користь. Чим краще розташування, тим більше використання велостійка заохотить. Велостійки повинні бути встановлені на місцях, які добре помітні громадськості. Уникаючи ізольованих ділянок та прихованих просторів, велосипедисти будуть відчувати себе достатньо безпечно, щоб примикати свої велосипеди. Людні місця також будуть стримувати крадіїв велосипедів від крадіжок. Крім того, розміщуючи велостійки у добре помітних місцях, це місце, швидше за все, буде поблизу загальних визначних місць, що полегшує людям їзду велосипедом до місця призначення.[16]

Однак, хоча велостійка повинна бути встановлена на видному місці, важливо, щоб велостійка мала достатню відстань від пішоходів та іншого руху. Велосипедистам знадобиться простір для маневру на велосипеді навколо та в стійку, не збиваючи інших припаркованих велосипедів, автомобілів чи людей. Також важливо розмістити велостійки досить далеко від дверей, тротуарів або доріжок, де це може перешкоджати руху потоку.[11]

Ще одним важливим фактором, який слід врахувати, є захист від погодних умов. Якщо велостійки використовуються для довготривалого паркування, велостійки слід розмістити під якоюсь формою захисту від погодних умов. Це не тільки допоможе захистити велостійку від корозії, але й заохотить велосипедистів зберігати свої велосипеди там протягом тривалого періоду часу.[11]

Хоча основне використання велостійки — це паркування, часом вона є корисною для лаштування велосипеда. Коли важко крутити заднє колесо під час регулювання перемикача, за достатньої висоті велостійки, на неї можна підвісити велосипед за сідло, що полегшить цей процес. Недостатня висота велостійки і/або кріплення та інші елементи конструкції можуть перешкоджати такому використанню.

Разом із велостійками, до проекту велопарковок часто додається інша велосипедна інфраструктура. Сюди можна віднести велосипедні насоси та станції ремонту, що дозволяють обслуговувати велосипеди на ходу, та станції миття для чищення. Деякі сучасні великомасштабні проекти використовують такі технології, як системи виявлення велосипедів, що показують користувачам, чи є паркомісце для їхнього велосипеда, та станції зарядки електричних велосипедів, щоб користувачі таких велосипедів могли зарядити свій транспорт, перебуваючи далеко від дому.[17]

Див. такожРедагувати

 
Заміна в гаражі одного автомобільного парко-місця набором кількох Шеффілдських стійок.

ПриміткиРедагувати

  1. Bike Federation of Wisconsin, Bicycle Parking Services. Архів оригіналу за 10 January 2009. Процитовано 2007-12-27. (англ.)
  2. Stand and Deliver, Cycle parking in London. Greater London Authority. June 2009. Архів оригіналу за 4 June 2011. Процитовано 2009-09-09. (англ.)
  3. а б Transportation Alternative, On-Street Bicycle Parking: Bike Racks. Архів оригіналу за 19 January 2008. Процитовано 2007-12-27. (англ.)
  4. Bike Security Racks Co., Inc. Архів оригіналу за 24 December 2007. Процитовано 2007-12-27. (англ.)
  5. а б в г д How to Buy a Bike Rack | Buying Guide. Belson Outdoors. Архів оригіналу за 24 July 2013. Процитовано 16 June 2013.  (англ.) Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Belson» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Pedestrian and Bicycle Information Center. «Bicycle Parking.» Bicyclinginfo.org. U.S. Department of Transportation Federal Highway Administration. Web. 4 September 2009. <http://www.bicyclinginfo.org Архівовано 30 August 2009 у Wayback Machine.>.(англ.)
  7. Glossary of cycle campaigning: Sheffield rack/stand. Cambridge Cycling Campaign. Архів оригіналу за 22 February 2014. Процитовано 16 June 2013. (англ.)
  8. Toronto: Bicycle parking - Choosing a rack. Архів оригіналу за 8 February 2005. Процитовано 2007-12-27. (англ.)
  9. Toronto: Bicycle parking - Recommended racks. Архів оригіналу за 8 February 2005. Процитовано 2007-12-27. (англ.)
  10. Pedestrian and Bicycle Information Center. «Bicycle Parking.» Bicyclinginfo.org. U.S. Department of Transportation Federal Highway Administration. Web. 4 September 2009. <http://www.bicyclinginfo.org Архівовано 30 August 2009 у Wayback Machine.>.(англ.)
  11. а б в г Victoria Transport Policy Institute. «Bicycle Parking: Bicycle Parking, Storage, and Changing Facilities.» TDM Encyclopedia. Victoria Transport Policy Institute (VTPI), 27 August 2007. Web. 4 September 2009. <Archived copy. Архів оригіналу за 6 June 2011. Процитовано 2011-04-26. >.(англ.)
  12. Various types of bicycle racks (German: Die verschiedenen Arten). Архів оригіналу за 20 December 2016. Процитовано 4 December 2016. (англ.)
  13. Palmer Group. 4 September 2009. Архів оригіналу за 27 March 2010. (англ.)
  14. «Thermoplastic Powder for Outdoor Furniture.» PF Online. Ed. Steven R. Kline. Gardner Publications, Inc, 2009. Web. 4 September 2009. <Archived copy. Архів оригіналу за 27 January 2009. Процитовано 2009-01-21. >.
  15. Stainless Steel Overview: Features & Benefits. The Stainless Steel Information Center. Speciality Steel Industry of North America. Архів оригіналу за 17 July 2013. Процитовано 16 June 2013. (англ.)
  16. Pedestrian and Bicycle Information Center. «Bicycle Parking.» Bicyclinginfo.org. U.S. Department of Transportation Federal Highway Administration. Web. 4 September 2009. <http://www.bicyclinginfo.org Архівовано 30 August 2009 у Wayback Machine.>.(англ.)
  17. Additional cycling infrastructure. Turvec Cycle Parking Solutions. Процитовано 22 February 2019. (англ.)