Вікіпедія

Веллс (місто)

місто-громада, Велика Британія

Веллс (англ. Wells) — єпархіальне місто і громада, адміністративний центр округу Мендіп в англійському графстві Сомерсет, південніше Бата, знамените своїм готичним собором[2].

Веллс
Основні дані
51°12′34″ пн. ш. 2°38′42″ зх. д. / 51.209444444444° пн. ш. 2.645° зх. д. / 51.209444444444; -2.645
Країна  Велика Британія
Адмінодиниця Мендіпd
Населення 10 536 осіб (2011),
11 145 осіб (2021)[1]
Міста-побратими Бад-Берка, Паре-ле-Моньяль, Бад-Дюркгайм, Фонтанеллато
Телефонний код (+44) 01749
Часовий пояс UTC+0 (Велика Британія)
GeoNames 2634569, 7296047
OSM r2922198  ·R
Поштові індекси BA5
Міська влада
Вебсайт wells.gov.uk
Мапа
Мапа
CMNS: Веллс у Вікісховищі

Статус міста Веллс має з 1974 року (незважаючи на те, що на той момент у місті було 1205 жителів), за указом королеви Єлизавети II від 1 квітня 1974[3][4]. Це другий після Сіті найменший населений пункт зі статусом міста в Англії, але в Уельсі є ще менше місто — Сент-Дейвідс, це найменше місто у Великій Британії[5][6].

Назва міста означає англійською «джерела» і вказує на численні мінеральні ключі, якими він славився в минулому[7].

Історія

ред.

Місто було засноване римськими поселенцями, але важливим центром воно стало при саксах, коли король Вессексу Інє заснував кафедральний собор у 704 році[8].

Через двісті років місто стає резиденцією місцевого єпископа, але в 1088 році резиденція була переведена в Бат[9]. Це викликало серйозні суперечки між священниками Веллса та ченцями Бата. Суперечки тривали, доки єпархія не була перейменована на єпархію Бата і Веллса.

До 1160 року, перш ніж єпископ Роберт не уклав перший статут міста, Веллс був селом. У цьому ж 1160 році було дозволено торгувати та проводити ярмарки у місті.

Веллс був включений до Книги Страшного суду в 1086 році як Велле, від старо-англійського слова wiells[10], і був вказаний не як місто, а поселення з чотирма садибами та населенням 132 людини, коли насправді в той час населення становило 500—600 осіб[11].

 
Веллський кафедральний собор

Під час англійської громадянської війни війська парламенту використовували собор як стайню для своїх коней і своїми пострілами зруйнували значну частину величних скульптур[12]. Вільям Пенн, який перебував у Веллсі незадовго до свого від'їзду в Америку, провів ніч на заїжджому дворі «The Crown Inn». Тут же його схопили за рішенням великого натовпу на ринку, але потім відпустили завдяки втручанню єпископа Бата і Веллса[13].

Під час повстання у Монмутширі повстанська армія напала на собор і зруйнувала його західну частину. Дах був використаний як вогнева точка, вікна розбиті, орган зламаний, а в притворі солдати тримали коней[14].

За 5 км від Веллса на річці Екс розташовувався порт Бледней, куди постачалися товари. У середні віки закордонна торгівля здійснювалася через порт Реклі. У XIV столітті французький корабель проплив річкою, й у 1388 році Томас Таннер з Веллса через порт Реклі почав експорт тканин і кукурудзи до Португалії, а отримував залізо і сіль. Веллс був центром виробництва тканин, але в XVI і XVII століттях обсяг торгівлі тканинами зменшився, проте місто зберегло свою важливу роль на ринку[15].

Під час Другої світової війни в парку Стовберрі (англ. Stowberry) в Веллсі розташовувався табір військовополонених, де в основному були італійські полонені, захоплені під час Західної пустельної кампанії. Згодом там утримувалися і полонені німці, захоплені під час боїв у Нормандії. Табір Пенлі (англ. Penleigh на Вукі-Голл-Роуд (англ. Wookey Hole Road) був німецьким робочим табором[16].

Транспортне сполучення

ред.

У Веллсі були відкриті три залізничні станції. Перша станція — Прайорі Роад (англ. Priory Road) — відкрилася в 1859 році і відносилась до Центральної залізниці Сомерсета (пізніше залізниця Сомерсета та Дорсета (англ. Somerset and Dorset Joint Railway)) і була розв'язкою на короткі відгалуження від Ґластонбері. Друга залізнична станція — Східний Сомерсет (англ. East Somerset) — була побудована на схід від Прайорі Роад в 1870 році, на відкритій ще в 1862 році гілці від Вітема. У 1870 році на гілці Чеддер Веллі залізниці Брістоля та Ексетера (англ. Somerset and Dorset Joint Railway) від Яттона до Веллса була побудована третя станція. Цю станцію назвали згодом Такер-стріт (англ. Tucker Street)[17].

Але до 1963 року всі станції у Веллсі для пасажирів були закриті. А в наступному, 1964 році у Веллсі припинилися і вантажні перевезення.

Веллс у культурі

ред.

У місті провів дитинство відомий британський режисер Едгар Райт, який зняв фільм «A Fistful of Fingers», в якому дія відбувається у місті Веллсі. Також Райт зняв у Веллсі «Круті фараони» і свій перший фільм «Dead Right».

Примітки

ред.
  1. ↑ Parish Profiles // 2021 United Kingdom census — Office for National Statistics.
  2. ↑ Wells в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2014-03-01 (англ.)
  3. ↑ London Gazette, issue no. 46255, April 4, 1974
  4. ↑ Lornie Leete-Hodge. Curiosities of Somerset. — Bodmin : Bossiney Books, 1985. — С. 29. — ISBN 0906456983.
  5. ↑ Else, David (2009). Great Britain (Lonely Planet Country Guides). amazon.co.uk. с. 339. ISBN 978-1-74104-491-1. Процитовано 14 жовтня 2011.
  6. ↑ Wells City Council. wells.gov.uk. 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 14 жовтня 2011. Wells is England's smallest city
  7. ↑ Wells name (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  8. ↑ Wells Cathedral (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2013.
  9. ↑ Archeologic Excavations of Wells (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2012.
  10. ↑ Stephen Robinson. Somerset Place Names. Wimbourne: The Dovecote Press Ltd., 1992. ISBN 978-1-874336-03-7
  11. ↑ Michael Havinden. The Somerset Landscape. The making of the English landscape. London: Hodder and Stoughton, 1982. pp. 210. ISBN 0-340-20116-9
  12. ↑ History of the Cathedral of Wells (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2009.
  13. ↑ Memoirs of the Private and Public Life of William Penn [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. ↑ Monmouthshire Rebellion (англ.). {{cite web}}: Недійсний |deadurl=dead (довідка)
  15. ↑ Somerset Historic Environment Record (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2013.
  16. ↑ Prisoner of War Camps (1939—1948) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2009. Процитовано 28 січня 2022.
  17. ↑ Somerset and Dorset Joint Railway (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веллс_(місто)&oldid=43920315