Великі річки Франції
Великі річки Франції (фр. les grands fleuves de la France) — традиційне позначення річок, басейни яких охоплюють основну територію Франції. Попри те, що загальна довжина судноплавних річок в метрополії Франції у сучасних кордонах становить близько 8500 км[1], значна частина території належить до кількох великих річкових басейнів, які утворені так званими Великими річками. З давніх часів і аж до кінця XVIII століття традиційно виділяли чотири Великі річки: Гаронна, Луара, Рона та Сена[2][3]. З початку XIX століття, після територіальних надбань, пов'язаних з революційними війнами, до Великих річок Франції додають також Рейн[4][5], що протікає східним кордоном країни. Таке трактування зберігається досі[1][6].
Список річок
ред.Річка | Впадає | Довжина, км | Площа басейну у Франції, км2 | Ср. витрата води в гирлі, м3/с. | Фото | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
всього | у Франції | ||||||
Гаронна фр. Garonne окс. Garona ісп. Garona кат. Garona |
Атлантичний океан | 575[7] | 522 | 56000 | 690 | Гаронна в Тулузі |
[8] |
Луара фр. Loire окс. Léger брет. Liger |
Атлантичний океан | 1020 | 1020 | 115120 | 910 | Луара в Блуа |
[9][10] |
Рейн фр. Rhin нім. Rhein нід. Rijn |
Північне море | 1320 | 188 | 24000 | 2300 | Міст через Рейн на кордоні Франції, Німеччині і Швейцарії |
[11][12] |
Рона фр. Rhône окс. Ròse |
Середземне море | 812 | 522 | 95500 | 1700 | Злиття Рони (ліворуч) і Дрома |
[13][14] |
Сена фр. Seine |
Ла-Манш | 776 | 776 | 78650 | 560 | Сена в Парижі |
[15] |
Примітки
ред.- ↑ а б Dominique Auzias, Gaëlle Girard-Marchandise, Pascaline Ferlin, Anthony Serex. France. — Petit Futé, 2007. — P. 9-11. — ISBN 9782746918245.
- ↑ Johann Hübner. La géographie universelle, ou l on donne une idée abrégéee des quatre parties du monde, et des différens lieux qu'elles renferment. — Basle : Rodolphe Im-Hoff, 1746. — Vol. I. — P. 125-126.
- ↑ Louis Alexandre Expilly. Dictionnaire géographique, historique et politique des Gaules et de la France. — Amsterdam, 1770. — Vol. VI. — P. 746.
- ↑ Pierre Étienne Herbin de Halle. Statistique générale et particulière de la France et de ses colonies. — Paris : F. Buisson, 1803. — Vol. VII. — P. 488.
- ↑ Lewis Goldsmith. Statistique raisonnée de la France. — Paris : Édouard Lagny, 1833. — P. 172.
- ↑ William Edmiston, Annie Dumenil. La France contemporaine. — Cengage Learning, 2015. — С. 8-10. — 336 p. — ISBN 9781305804418.
- ↑ Не враховуючи Жиронди
- ↑ la Garonne (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
- ↑ la Loire (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 31 грудня 2015.
- ↑ La Loire à Saint-Nazaire. Données hydrologiques de synthèse (1994 - 2015) (фр.). Banque Hydro. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2015.
- ↑ Rhin (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 31 грудня 2015.
- ↑ Fiche cours d'eau. Le Rhin (фр.). Eau de France. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 31 грудня 2015.
- ↑ Rhône (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 31 грудня 2015.
- ↑ Le Rhône à Beaucaire. Données hydrologiques de synthèse (1920 - 2013) (фр.). Banque Hydro. Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 31 грудня 2015.
- ↑ la Seine (фр.). Encyclopédie Larousse. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.