Відкрити головне меню

Великий зсув голосних (англ. Great Vowel Shift) — значна зміна вимови в англійській мові, що відбулася між 1350 та 1700 роками й призвела до розходження між написанням та звучанням англійських слів. Термін запровадив данський філолог Отто Єсперсен. Написання ангійських слів було стандартизоване між 15 і 16 століттям і відстало від зміни вимови.

ЗміниРедагувати

Зміни в основному відбулися з довгими голосними. Дві голосні з найвищим положенням язика стали дифтонгами, при вимові п'яти інших язик піднявся вгору, а в одному випадку пересунувся вперед.

 

  • Середньоанглійське [aː] (ā) пересунулося вперед і стало [æː], а потім перейшло в [ɛː], [eː] і в багатьох діалектах стало дифтонгом [eɪ] (як у слові make). [a:], про яке йдеться, ще раніше видовжилося у відкритих складах від короткого староанглійського a, або було запозичене з французької, тоді як початкове староанглійське ā змінилося на [ɔː].
  • Середньоанглійське [ɛː] піднялося до [eː], а потім набрало звучання сучасного [iː] як у слові beak.
  • Середньоанглійське [eː] піднялося до сучасного [iː] як у слові feet.
  • Середньоанглійське [iː] стало дифтонгом [ɪi], потім, мабуть, [əɪ], і нарешті сучасним [aɪ] як у слові mice.
  • Середньоанглійське [ɔː] піднялося до [oː], а у вісімнадцятому столітті стало сучасним [oʊ] або [əʊ] (як в слові boat).
  • Середньоанглійське [oː] піднялося до сучасного [uː] як у слові boot.
  • Середньоанглійське [uː] стало дифтонгом [ʊu], потім [əʊ] і, нарешті, сучасним [aʊ] як у слові mouse. Перед губними приголосними зсуву не було, і [uː] залишилося, як у словах soup та room (в середньоанглійській це слово писалося roum).

Це означає, що голосна в англійському слові same вимовлялася в середньоанглійській [aː]; голосна в слові feet вимовлялася як [eː]; голосна в слові wipe була [iː] (як у сучасному weep); голосна в слові boot була [oː]; а голосна в слові mouse вимовлялася [uː] (як у сучасному moose).

Зсув відбувався не всюди однаково, діалекти англійської мови зберегли різні ступені зміни як в усній мові, так і на письмі. У діалектах півночі Англії довгі задні голосні не змінилися, а довгі передні голосні змінилися ще раніше[1]. У Шотландії зсув відбувся інакше, довгі голосні [iː], [eː] та [aː] стали звучати як [ei], [iː] та [eː], [oː] змінилася до [øː] ще в ранньошотландській, а [uː] залишилася такою, як була[2].

Великий зсув голосних виразно видно в тому, як англійці називають літери абетки: A, B, C та D вимовляються як /eɪ, biː, siː, diː/, тоді як у сучасній французькій вони звучать /a, be, se, de/, так як вони звучали в ангійській до зсуву. А от F, L, M, N та S (/ɛf, ɛl, ɛm, ɛn, ɛs/) залишилися однаковими в обох мовах, тому що короткі голосні зсув не зачепив.

ВиняткиРедагувати

Великий зсув голосних зачепив не всі слова. Зокрема, ea в кількох словах не стало вимовлятися як [iː], наприклад, у словах great (ґрейт), break (брейк), steak (стейк), swear (свеер) та bear (беер). Голосна в словах на кшталт break та steak скоротилася, можливо тому що за нею стоїть проривний приголосний, і згодом стала дифтонгом. Через присутність [r] в словах swear та bear вимова цих слів не змінилася, хоча це не є загальним правилом. Інший приклад — слово father, в якому голосна не змінилася на [ɛː], ще один — слово broad, у якому голосна не стала [oʊ]. Слово room, яке колись писалося roum, залишилося без змін, тому воно теж є винятком щодо заміни [uː] на [aʊ]. Причиною тут є губний приголосний m.

Додатково ускладнило справи скорочення довгих голосних. ea знову дає добрі приклади. Скорочення відбулося зазвичай перед передньоязиковими приголосними, такими як d та th, тож: dead, head, threat, wealth тощо[3]. У багатьох випадках oo скоротилося з [uː] до [ʊ] перед k, d і рідше перед t, тому book, foot, good тощо. У деяких випадках [ʊ] стало [ʌ]: blood, flood. Аналогічно, ще раніше у деяких словах змінилася вимова ou, наприклад у слові could.

У деяких запозиченнях, наприклад, у словах soufflé та Umlaut, вимова збереглася, що може видатися аналогічним із попередніми прикладами, але ці слова не були англійськими тоді, коли відбувався зсув, тому насправді вони винятками не є.

ВиноскиРедагувати

  1. Wales, K. (2006) Northern English: a cultural and social history, Cambridge: Cambridge University. p. 48
  2. A History of Scots to 1700, DOST Vol. 12 pp. lvi-lix
  3. Те, що не сталося в англійській, відбулося в нижньогородському прононсі, англійське sweater (светр) запозичене російською мовою як рос. свитер.