Вектор Шеплі — принцип оптимальності розподілу виграшу між гравцями в задачах теорії кооперативних ігор. Являє собою розподіл, в якому виграш кожного гравця дорівнює його середньому вкладу в виграш великої коаліції при певному механізмі її формування.

Формальне означення

ред.

Для кооперативної гри розглянемо деяке впорядкування множини всіх гравців  . Позначимо через   підмножину, яка містить перших   гравців в даному впорядкуванні. Вкладом ' -го гравця назвемо величину  , де   — характеристична функція кооперативної гри.

Вектором Шеплі кооперативної гри називається такий розподіл виграшу, що кожний гравець отримує математичне сподівання свого вкладу в відповідні коаліції Ki, при рівноймовірному винекненні впорядкувань :

 

де   — кількість гравців,   — множина впорядкувань множити гравців   — розподіл виграшу в якому гравець, що стоїть на місці   у впорядкуванні  , отримує свій вклад в коаліцію   (точка Вебера).

Більш розповсюджена формула для обчислення вектора Шеплі, яка не потребує знаходження   точок Вебера, має вигляд:

 

де   — кількість гравців,   — кількість учасників коаліції  .

Аксіоматика вектора Шеплі

ред.

Вектор Шеплі задовольняє наступним властивостям:

1. Лінійність. Відображення   є лінійним оператором, тобто для будь-яких двох ігор з характеристичними функціями   і  :

 

і для будь-якої гри з характеристичною функцією   і для будь-якого  :

 

2. Симетричність. Виграш, який отримує гравець не залежить від його номера. Це означає, що якщо гра   отримана з гри   перестановкою гравців, то її вектор Шеплі   є вектор   з відповідним чином переставленими елементами.

3. Аксіома бовдура. В теорії кооперативних ігор бовдуром називається гравець, який не вносить вклад ні в одну з коаліцій, тобто гравець   такий, що для будь-якої коаліції  , яка містить   виконується:  .

Аксіома бовдура полягає в тому, що якщо гравець   — бовдур, то  .

4. Ефективність. Вектор Шеплі дозволяє повністю розділити виграш великої коаліції, тобто сума компонент вектора   рівна  .

Теорема Шеплі. Для будь-якої коопертивної гри   існує єдиний розподіл виграшу, який задовольняє аксіомам 1 — 4.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Петросян Л. А., Зенкевич Н. А., Шевкопляс Е. В. Теория игр — СПб: БХВ-Петербург, 2012, 432 с.
  • Воробьев Н. Н. Теория игр для экономистов-кибернетиков — М.: Наука, 1985
  • Печерский С. Л., Яновская Е. Б. Кооперативные игры: решения и аксиомы — Изд-во Европейского ун-та в С.-Петербурге, 2004, 459 с.