Вікіпедія

Вейкко Гуовінен

фінський письменник

Ве́йкко Йо́ганнес Гу́овінен (фін. Veikko Johannes Huovinen; *7 травня 1927 — †4 жовтня 2009) — фінський письменник, один з найпопулярніших літераторів Фінляндії 1950-60-х років. Автор 37 книжок, більшість з яких просякнуто своєрідним «чорним гумором» (зокрема на політичні теми).

Вейкко Гуовінен
Народився 7 травня 1927(1927-05-07)[2][3][4]
Симо, Лапландія, Фінляндія
Помер 4 жовтня 2009(2009-10-04)[1][2][3] (82 роки)
Sotkamod, Кайнуу, Оулу, Фінляндія
Країна  Фінляндія[5]
Діяльність письменник, драматург, прозаїк
Знання мов фінська
Нагороди
IMDb ID 0403251

Біографія ред.

Коли Гуовінену було 6 місяців, його родина переїхала до містечка Соткамо, де він і жив до самої смерті. У дитинстві мав репутацію хлопця з добрими манерами, і вже тоді писав різні парадоксальні історії. Поступив до Вищої школи у Каяані, але перервав навчання через мобілізацію 1944 — він став одним з автоматників Фінської Армії, яка в цей час воювала і з СРСР, і з Німеччиною. 1946 він навчався в Гельсинському університеті, але закінчив освіту у Лісовій академії, отримавши кваліфікацію лісівника (1952).

Г. працював за фахом з 1953 по 1956, а потім почав займатися літературою професійно. Він був одружений, мав трьох дітей.

Літературна творчість ред.

Гуовінен почав писати 1949, коли працював на пожежному посту в невеличкому селі. Його перша новела «Hirri» надрукована 1950, одразу за нею Г. видав найвідоміший свій твір «Мислитель із Гавукка-аго» (Havukka-ahon Ajattelija, 1952). Дії двох цих творів відбуваються у північному регіоні Кайнуу, написані в унікальному гуморному стилі та своєрідною мовою. Головний герой «Мислителя із Гавукка-аго»", Конста Пюлккянен, став поширеним персонажем у сучасному фінському фольклорі — він є носієм архетипу сільського, лісового філософа.

Твори Г. ніколи не були позбавлені іскристого гумору, але після того, як автор перейнявся філософією пацифізму, у його творчості відчутний вплив «чорного гумору». Найкращий приклад цього — трилогія «Три демонічних вусаня». Перший роман — Veitikka — про Адольфа Гітлера та його політичну кар'єру, другий — Joe-setä — про його ідеологічного близнюка Йосипа Сталіна, третій — Pietari Suuri hatun polki — про московського царя Петра Романова.

Г. був переконаний, що коли диктатори стають смішними, вони втрачають свій вплив на людей.

Кінематографія ред.

Твори Гуовінена неодноразово екранізувалися. Останній раз 2010 року.

Бібліографія ред.

  • Hirri, novelleja suurista metsistä, WSOY 1950
  • Havukka-ahon ajattelija, WSOY 1952
  • Ihmisten puheet, WSOY 1955
  • Rauhanpiippu, WSOY 1956
  • Hamsterit, WSOY 1957
  • Siintävät vuoret, WSOY 1959
  • Konstan Pylkkerö, WSOY 1961
  • Kylän koirat, WSOY 1962
  • Kuikka, WSOY 1963
  • Talvituristi, WSOY 1965
  • Lemmikkieläin. Fantasia ihmisistäni, WSOY 1966
  • Lyhyet erikoiset, WSOY 1967
  • Pohjoiset erätarinat, WSOY 1967
  • Mikäpä tässä, WSOY 1969
  • Tapion tarhat. Metsäpoliittista tarkastelua, Otava 1969
  • Lampaansyöjät. Suomalainen reippailutarina, WSOY 1970
  • Veitikka — A. Hitlerin elämä ja teot, WSOY 1971
  • Rasvamaksa, WSOY 1973
  • Pylkkäs Konsta mehtäämässä ja muita erätarinoita, Otava 1975
  • Humusavotta. Kirjailijan päiväkirja 1974 — 75, Otava 1976
  • Kainuun kuvia, kuvat Jorma Komulainen, Helsinki 1976
  • Ronttosaurus, novelleja, Otava 1976
  • Lentsu. Kertomus suomalaisten räkätaudista, Otava 1978
  • Koirankynnen leikkaaja, Otava 1980
  • Suomen saloilla. Kertomuksia ja perimätietoa savotoilta ja uittopurojen varsilta, Helsinki 1981
  • Ympäristöministeri. Ekotarinoita, Otava 1982
  • Puukansan tarina, Otava 1984
  • Seitsemän sinisen takana, Otava 1986
  • Matikanopettaja. Littlejuttuja eri aihelmista, Otava 1986
  • Joe-setä — Aikalaisen kertomuksia Josef Stalinista, WSOY 1988
  • Kasinomies Tom, Otava 1990
  • Kukuskat, WSOY 1993
  • Pietari Suuri hatun polki, WSOY 1995
  • Porsaan paperit, eläinaiheiset erikoiset, WSOY 1999
  • Sinisilmäinen ohjus, WSOY 2003
  • Kolme viiksiniekkaa, mahtimiestrilogia, WSOY 2003
  • Konsta Pylkkänen etsii kortteeria, WSOY 2004

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б http://yle.fi/uutiset/kulttuuri/2009/10/veikko_huovinen_on_kuollut_1056770.html
  2. ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
  4. ↑ Veikko Huovinen — SLS.
  5. ↑ LIBRIS — 2012.


На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вейкко_Гуовінен&oldid=36028311