Вбивство Чхве Токина
Чхве Токин (кор. 최덕근, 崔德根[1]; 1951 або 1952 — 1 жовтня 1996, Владивосток, Росія) — південнокорейський консульський чиновник на Далекому Сході Росії, отруєний у жовтні 1996[2][3][4].
| Романізація Макк'юна — Райшауера | Ch'oe Tŏk'gŭn |
|---|---|
| Нова латинізація | Choe Deok-geun |
| Дата народження | 1951 |
| Дата смерті | 1 жовтня 1996 |
| Місце смерті | Владивосток |
| Рід смерті | вбивство |
| Причина смерті | отрути |
| Хто вбив | КНДР |
| Рід діяльності | дипломат |
Вбивство ред.
Дипломат убитий у під'їзді будинку, коли піднімався до своєї квартири на сьомому поверсі. Його тіло знайдено на сходах. Незадовго до вбивства сусідка бачила у під'їзді двох чоловіків «азійської зовнішності»[5].
Незважаючи на те, що офіційно причиною смерті записано вбивство важким предметом, у Чхве Токина на тілі виявилося два отвори діаметром з олівець, що може свідчити про ін'єкцію невідомою речовиною. При виявленні тіла в кишенях одягу виявилося 1200 доларів США готівкою[6]. Незабаром з'ясувалося, що в крові знаходилася отрута такого ж типу, як та, що знаходилася на борту північнокорейського підводного човна, який проник у південнокорейські води місяцем раніше; Північна Корея погрожувала вжити заходів у відповідь на вбивства її спецагентів південнокорейською армією[7].
Північна Корея заперечувала своє втручання та звинувачувала Південь у фабрикації доказів з метою очорнення Півночі[8]. У деяких репортажах новин висловлювалося припущення, що північнокорейці найняли російського кілера для виконання завдання[9].
Наслідки ред.
За неперевіреними даними, після смерті Чхве Токина південнокорейське міністерство закордонних справ та торгівлі рекомендувало своїм працівникам утриматися від контакту або допомоги північнокорейцям, навіть біженцям, побоюючись за їхнє життя. Деякі аналітики вважають, що уряд Північної Кореї навмисно не повідомляв про арешт американського громадянина Эвана Ханцикера[en], здійсненому 24 серпня, щоб відвернути пізніше цим увагу від смерті Чхве Токина[10].
Примітки ред.
- ↑ в некоторых источниках: Цой Док Кын, Чой Дже Кын
- ↑ Александр Мальцев, Денис Дёмкин (3 жовтня 1996). Корейцы мстят корейцам на нейтральной территории. Газета "Коммерсантъ". с. 001. Процитовано 25 жовтня 2012.
- ↑ Bu, Hyeong-gwon (21 вересня 2004), 盧-푸틴 정상회담: 한-러 ‘외교 악연’ 이젠 끊길까/Roh-Putin Ministerial Meeting: Stopping the decline of Korea-Russia relations?, Donga Ilbo, процитовано 1 червня 2007[недоступне посилання з Декабрь 2017]
- ↑ Yi, Su-hyeong (December 1996), ‘최영사 피살’범인은 역시 북한？/North Korea was the criminal in the "Choe Deok-gun murder"?, Donga Ilbo Magazine, процитовано 1 червня 2007 (States that Choi was 44 at the time of his death)
- ↑ North Korea Delivers Warning in Sub Incident
- ↑ Bertil, Lintner (2002), Blood Brothers: Crime, Business, and Politics in Asia, Allen and Unwin, с. 213—214, ISBN 1-86508-419-0
- ↑ Dies, Harry P., Jr. (October-December 2004), North Korean Special Operations Forces: 1996 Kangnung submarine infiltration, Military Intelligence Professional Bulletin, архів оригіналу за 11 липня 2012, процитовано 1 червня 2007
- ↑ North Korea denies murdering diplomat, CNN, 4 жовтня 1996, процитовано 1 червня 2007
- ↑ Jeong, Hoe-sang (17 жовтня 1996), 최덕근 영사, 러시아 마피아가 살해했다?/Consul Choe Deok-geun, killed by the Russian Mafia?, Sisa Journal, процитовано 1 червня 2007
- ↑ Efron, Sonni (8 жовтня 1996), North's Arrest of American Deepens Freeze in Korea, Los Angeles Times, процитовано 8 червня 2009
Посилання ред.
- ВАЛЕНТИН МОЙСЕЄВ — ЯК Я БУВ «Південнокорейським шпигуном»
- Чой Дже Кин, селянський син
- У Владивостоці з'явився новий корейський освітній центр[недоступне посилання з Июнь 2019]