Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ват Махатхат (Тай.วัดมหาธาตุ พระนครศรีอยุธยา) — відомий буддійський храм в Аютаї, Таїланд. Храм відомий скульптурою голови Будди, яка обплутана корінням дерева.

Ват Махатхат
วัดมหาธาตุ พระนครศรีอยุธยา
Ват Махатхат
14°21′25″ пн. ш. 100°34′03″ сх. д. / 14.356944444444° пн. ш. 100.5675° сх. д. / 14.356944444444; 100.5675
Тип спорудибуддійський храм
РозташуванняТаїландАюттхая
АрхітекторМахатхера Тхаммаканлаян
Початок будівництва1374 рік
Зруйновано1767 рік
НалежністьБуддизм
Станзруйнований
Оригінальна назватай. วัดมหาธาตุ
Ват Махатхат. Карта розташування: Таїланд
Ват Махатхат
Ват Махатхат (Таїланд)
Мапа
CMNS: Ват Махатхат у Вікісховищі

Історія

ред.

Будівництво храму було розпочато архітектором Махатхера Тхаммаканлаян за часів короля Боромарачі I в 1374 році, а закінчено було тільки за часів правління короля Рамесуане у 1390 році. За королівства Сонгтаме головний пранг зруйнувався. Його відновили за короля Прасатхонге і тоді зробили пранг значно вище. Ват Махатхат був відремонтований знову за короля Боромакоте, коли до головного Прангу добудували чотири відкритих галереї.

Ват Махатхат був найбільшим у місті храмом, королівським святилищем.[1]

У 1767 році, коли Аюттхая була зруйнована бірманцями, цей храм був спалений[2] і з тих часів залишається в такому ж стані. Ват Махатхат був королівським монастирем і служив резиденцією глави Сангхи — Товариства буддистських ченців Камавасі з початку будівництва.

Голова Будди

ред.
 
Голова Будди

Документальні історичні згадки про голову Будди в корінні дерева відсутні, але існує припущення, що коли Аюттхая була захоплена бірманською армією в 1767, храм Ват Махатхат був повністю зруйнований і більшість статуй були розбиті і повалені на землю. Храм був покинутим протягом понад ста років і на місці, де лежала голова виросло дерево, коріння якого витягнули її назовні.

Ця голова Будди в корінні дерева зараз фактично є символом Аюттхайя.

Примітки

ред.
  1. Егоїст (PDF) (українська) . 2013. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2016.
  2. Аюттайя. sawadeekrap.ru. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2016.