Василь Гендов Гендов (болг. Васил Димов Хаджигендов) — болгарський режисер, актор і драматург[1]. Автор першого болгарського фільму «Галантний болгарин» (вийшов на екрани 13 січня 1915 року за старим стилем), комедії в стилі Макса Ліндера.

Василь Гендов
Народився7 грудня 1891(1891-12-07) або 24 листопада (6 грудня) 1891
Сливен, Князівство Болгарія
Помер3 вересня 1970(1970-09-03) (78 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія
Громадянство Третє Болгарське царство
 Народна Республіка Болгарія
Діяльністьактор, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, актор театру, режисер
Роки діяльності19151937
У шлюбі зZhana Gendovad
IMDbnm0312681
Нагороди та премії

CMNS: Василь Гендов у Вікісховищі

Біографія

ред.

Василь Гендов народився 24 листопада 1891 року в Слівені. У 1905–1907 роках був студентом-практикантом театру «Сльоза і сміх» Національного театру. Дебютував у ролі Роберта Пфайффера в постановці «Вчителі» Отто Ернста. Закінчив театральну школу «Отто» у Відні, вивчав мистецтво кіно у Берліні, при кінобудинку AIKO. У 1910–1912 роках був актором трупи Рози Попової. Працював адміністратором в Русе (1911—1913). Був директором мандрівного драматичного театру «Болгарський театр», Софія (1920—1938). Артист естради (1938—1946).

У 1921 році разом із дружиною Жаною Гендовою заснував Мандрівний театр «Софія», де був одразу директором, режисером і актором. Він є засновником болгарського кіномистецтва, творцем першого болгарського кіновиробничого кооперативу «Янтра фільм». Гендов був ініціатором створення першої Спілки художників Болгарії (1919—1920)[1], Спілки кінематографістів Болгарії (1931), а також Музею болгарської кінематографії (1948). Засновник першої Спілки кінематографістів (1934). Член Спілки болгарських кінематографістів (СБФД). Він є автором першого болгарського художнього фільму «Галантний болгарин», в якому є сценаристом, режисером і виконавцем головної ролі. Він створив і продюсував фільм «Повстання рабів», який став першим болгарським звуковим фільмом і першим фільмом Василя Левського. Фільм був знятий у 1932 році в Карлово. Як і у всіх своїх попередніх фільмах, Гендов є сценаристом, режисером і виконавцем головної ролі.[2]

Гендов є автором мемуарів «Тернистий шлях болгарського кіно» (історія болгарського кіно). Пішов з життя 3 вересня 1970 року в Софії.

Нагороди та відзнаки

ред.
  • Заслужений діяч мистецтв (1952).
  • Орден «Кирило і Мефодій» 1 ст. (1963).

Ролі в театрі

ред.

Фільмографія

ред.
рік Фільми та серіали Роль
1937 рік Земля горить Георгій Симов
1933 рік Повстання рабів Василь Левський
1930 рік Буря молодості Антон
1929 рік Вуличні божества робітник
1928 рік Шлях бездоріжжя Майкл
1927 рік Людина, яка забула Бога Павло Симов
1922 рік Військові дії в мирний час перший агент
1922 рік Бай Ганьо не з'явився у фільмі
1921 рік Диявол у Софії Диявол
1917 рік Божевільне кохання студент
1915 рік Галантний болгарин Болгарин

Галерея

ред.
(зліва направо): 1) Фото Василя Гендова в ролі диявола у фільмі «Диявол у Софії», 1921 р. Джерело: ДА «Архів»; 2) Меморіальна дошка Василю Гендову в центрі Слівена 3) Особисті речі Василя Гендова. Експонати в Національному історичному музеї (Софія)

Примітки

ред.
  1. а б Енциклопедія болгарського театру; Книгоиздателска къща «Труд»; София 2008
  2. Батько болгарського ігрового кіно Василь Гендов. Българска национална телевизия. 1 март 2015. Процитовано 12 януари 2016.

Посилання

ред.