Варнгемське абатство

Варнгемське абатство (швед. Varnhems kloster) — абатство в Варнгемі, Вестерйотланді, Швеція, засноване близько 1150 рока ченцями Цистерціанського ордену з Альвастрського абатства в Естерйотланді.

Варнгемське абатство
Varnhem Klosterkirche.jpg
58°23′03″ пн. ш. 13°39′15″ сх. д. / 58.384166666694774506° пн. ш. 13.65416666669477941° сх. д. / 58.384166666694774506; 13.65416666669477941Координати: 58°23′03″ пн. ш. 13°39′15″ сх. д. / 58.384166666694774506° пн. ш. 13.65416666669477941° сх. д. / 58.384166666694774506; 13.65416666669477941
svenskakyrkan.se/skara/varnhem-abbey

CMNS: Варнгемське абатство у Вікісховищі

Цистерціанський орден використовував один й той самий план приміщень для усіх своїх абатств, що допомогало легше знайти кімнату чи залу незалежно від географічного місця.

ІсторіяРедагувати

Дерев'яна і кам'яна церкви були побудовані на цьому місці до того, як було побудоване абатство. Кам'яна церква була споруджена не пізніше 1040-х років, і є найстарішою відомою кам'яною церквою в Швеції (за винятком Сконе). Згідно з радіовуглецевим датуванням, найдавніший християнин, який був похований, загинув у період 780—970 років. З інших радіовуглецевих доказів, здається, що християнські поховання почалися протягом X-го століття.

Багата леді на ім'я Сигрид, мабуть, вдова, дарувала цю властність цистерціанським ченцям, але Христина Датська, королева, спробувала скасувати пожертвування і замість цього захопити власність. Намагання королеви провалилися, і ченці заснували абатство в 1150 році.[1] Варнгемське абатство спонсорувалося династією Еріків, якому, в свою чергу, були надані привілеї для поховання. Три королі з династії Еріків поховані в церкві абатства: Кнут I Еріксон, Ерік X і Ерік XI Еріксон.[2]

У 1234 році абатство було зруйноване вогнем. Катастрофа призвела до періоду розквіту, оскільки Біргер Ярл і інші середньовічні фінансисти відновлювали абатство, цього разу красивіше і імпозантне. Церква абатства, яка спочатку була побудована в романському стилі, була завершена в готичному стилі після пожежі. У 1260 році відбулася церемонія відкриття церкви, яка була найбільшою в Швеції на той час.[3]

Власність абатства була конфіскована в 1527 році під час реформації, проведеній Густавом I, а будівлі абатства спалили датські війська під час Північної семирічної війни. У середині XVII-го століття Магнус Габріель Делагарді отримав абатство як подарунок від шведської королеви Христини I.[3] Делагарді відновив церкву і заснував у ньому сімейний мавзоле1, а інші будівлі абатства були залишені для занепаду. Церква ретельно відновлена в ​​1911–1923 рр. Археологічні розкопки центральної частини абатства були зроблені 1921—1929 рр., та знову в 1976—1977 рр. У травні 2002 р. була відкрита могила Біргера Ярла. Науковий аналіз, що слідував, зміцнив переконання, що три скелети в могилі — це залишки Біргера Ярла, його сина герцога Еріка Біргерсона і дружини Біргера Мехтільди Гольштейнської.[3]

Сьогодні залишається тільки церква абатства, оточена руїнами. Кількість туристів, які відвідують Варнгем, зросло багаторазово завдяки книгам Яна Гійу про Арна Магнуссона.

ПриміткиРедагувати

  1. Varnhem — Klosterstaden: Historiska personer Архівовано 2009-04-12 у Wayback Machine.. Retrieved on October 8, 2008.
  2. Varnhem — Klosterstaden: Klosterstaden/Kunglig gravkyrka Архівовано 2009-03-17 у Wayback Machine.. Retrieved on October 8, 2008.
  3. а б в «Varnhems Klosterkyrka» — brochure from Varnhems församling. (2003)

ДжерелаРедагувати