Магнус Габріель Делагарді
Магнус Габріель Делагарді (швед. Magnus Gabriel De la Gardie, 15 жовтня 1622, Таллінн — 26 квітня 1686, Сигтуна) — шведський державний діяч, граф, рейхсмаршал, з 1647 член Державної ради, генерал-губернатор Ліфляндії, у 1660–1680 рейхсканцлер. Старший син фельдмаршала Якоба Делагарді, шведського роду французького походження — Де ла Ґарді.
| Магнус Габріель Делагарді | |
|---|---|
| швед. Magnus Gabriel De la Gardie | |
 | |
| Народився |
15 жовтня 1622[4][1][…] Ревель, Швеція[1] |
| Помер |
26 квітня 1686[1][2][…] (63 роки) Venngarn Castled, комуна Сігтуна, лен Стокгольм, Швеція[1] |
| Поховання | Варнгемське абатство |
| Країна |
 Швеція[6] |
| Діяльність | політик, суддя, землевласник, військовослужбовець |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Знання мов | шведська[7] |
| Заклад | Університет Уппсала |
| Посада | Lord High Steward of Swedend, риксмаршал, Lord High Treasurer of Swedend, Lord High Chancellor of Swedend і President of Svea Court of Appeald |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Делагарді |
| Батько | Якоб Понтуссон Делаґарді[1][8][9] |
| Мати | Ебба Браге[8] |
| Брати, сестри | Christina Catharina De la Gardied, Maria Sofia De la Gardied, Jacob Casimir De la Gardied, Аксель Юліус Делагарді і Pontus Fredrik De la Gardied |
| У шлюбі з | Марія Єфросинія Цвайбрюккенська[1] |
| Діти | Catharina Charlotta De la Gardied[8], Gustaf Adolf De la Gardied і Magnus Gabriel Graf de la Gardied |
Біографія ред.
Магнус здобув гарну освіту (у тому числі і в Уппсальскому університеті) подорожуючи Європою. У 1669 Делагарді передав у дар Уппсальскому університету свою колекцію рукописів, що включає Молодшу Едду і Срібний кодекс — переклад з Євангелія на готську мову єпископа Ульфіли.
Він був одним із фаворитів людини, що правила в ті роки (1644–1654) — королеви Христини, але одружився зі своєю кузиною — принцесою Марією Євфросинією з Цвайбрюкена.
Був губернатором Саксонії, брав участь в облозі Праги, в 1652 році став канцлером казначейства. Під час правління Карла X Густава (брат Марії Євфросинії), Магнус служив у Ліфляндії і взяв участь у війні, що отримала назву «Шведський потоп» (командував шведською армією, яка вторглася у Литву). Коли Карл Густав помер у 1660 році, Магнус відповідно до його заповіту, був призначений канцлером.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж Magnus Gabriel De la Gardie — 1917.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Grate P. De la Gardie, Magnus Gabriel // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T021912
- ↑ RKDartists
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ LIBRIS — 2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Г. Ф. Делагарди // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. X. — С. 329.
Посилання ред.
- Runeberg [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- De la Gardie, Magnus Gabriel [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Де ла Ґарді // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |