Варна (фрегат, 1829)
«Ва́рна» — вітрильний 60-гарматний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на честь захоплення російськими військами 29 вересня 1828 року турецької фортеці Варна.
 «Корабельна аварія російської ескадри на Абхазькому березі біля річки Соча 30 травня 1838 року», картина У. Каменєва
| |
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Спаське адміралтейство |
| Закладений: | 1829 |
| Спуск на воду: | 16 серпня 1830 |
| Потоплений: | 30 травня 1838 |
| Доля: | потрапив у шторм і зазнав нападу убихів в ніч з 30 на 31 травня 1838 |
| Статус: | потонув |
| Основні характеристики | |
| Тип: | фрегат |
| Довжина: | 51,9 м |
| Ширина: | 13,1 м |
| Осадка: | 5,2 м |
| Екіпаж: | 420—450 осіб |
| Озброєння: | 60 гармат |
Історія ред.
Закладений у Миколаєві у 1829 році на приватній верфі О. О. Перовського, головний будівник — інженер-генерал-майор корпуса корабельних інженерів М. І. Суровцов[1][2]. Один із шести 60-гарматних фрегатів типу «Тенедос», побудованих у Миколаєві під наглядом адмірала і військового губернатора міста О. С. Грейга. За розмірами і озброєнням вони не сильно поступалися 74-гарматним лінійним кораблям і іноді іменувалися 60-гарматними кораблями[3].
Після спуску на воду 16 серпня 1830 року увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[1].
У 1833 році брав участь в експедиції Чорноморського флоту на Босфор[4][5]. 2 лютого вийшов із Севастополя у складі ескадри контрадмірала М. П. Лазарєва і до 8 лютого прибув у Буюк-Дере. 28 червня, прийнявши на борт війська, з ескадрою вийшов з Буюк-Дере і, висадивши війська у Феодосії 3 липня, до 22 липня повернувся до Севастополя.
Перебував у практичних плаваннях у Чорному морі в 1834—1837 роках.
Загибель ред.
Під час Кавказької війни, у 1838 році брав участь в Абхазькій експедиції. Разом із 24-гарматним корветом «Месемврія» прикривав будівництво форту Олександрія[6]. В кінці травня в складі «Месемврії» і семи торговельних суден (серед них пароплав «Колхіда» і транспорт «Ахіолло»), навантажених фуражем, продовольством і боєприпасами, «Варна» прибула на рейд[7].
У ніч проти 31 травня 1838 року під час стоянки на рейді в гирлі річки Сочі, будучи на якорі навпроти укріплення, що зводилося, кораблі потрапили в сильний шторм приблизно о восьмій годині вечора. Пошкоджений корабель, що заливало водою, був викинутий на берег близько першої години ночі[8][9].
Члени екіпажів, що врятувалися, зазнали нападу убихів[10]. Для порятунку екіпажу з фортеці виступив батальйон стрільців, який, відігнавши кавказців від судна, зняв з нього екіпаж і обладнання та повернувся у фортецю. Останки кораблів були розграбовані і спалені кавказцями на очах у форту-укріплення Навагінський[7]. Внаслідок корабельної аварії та нападу кавказців загинули понад 30 осіб з екіпажів кораблів, серед них 17 моряків нижнього чину з «Варни»[8][6].
Командири ред.
- Ф. І. Ратч (1830—1831)[11];
- А. С. Сундій (1833);
- Е. І. Вергопуло (1834);
- І. А. Аркас (1835—1837)[11];
- А. А. Тишевський (1838).
Примітки ред.
- ↑ а б Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Христенко, В. Н. Николаевский хронограф (рос.). Николаев: Литературный Николаев. с. 73.
- ↑ Фрегат «Варна» (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ Гребенщикова, Г. А. (22 травня 2011). Российский флот в черноморских проливах в 1832—1833 годах. Как Россия была союзником Турции (рос.). История государства. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ Асланбегов, А. (1873). Алексей Самуилович Грейг: биографический очерк (рос.). Санкт-Петербург: Типография Морского министерства в Главном адмиралтействе. с. 136.
- ↑ а б Кораблекрушение фрегата «Варна» и корвета «Мессемврия» (рос.). Морской сборник. 1865. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ а б Кораблекрушение 1838 года у берегов Сочи (рос.). Дайвинг-центр «Лагуна». Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ а б Соколов, А. П. (1855). Летопись крушений и пожаров судов Русского флота, от начала его по 1854 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография Императорской академии наук. с. 173.
- ↑ Альхаов, А. А. (2018). Роль Черноморского флота в создании Черноморской береговой линии (1837—1839 года). Ежеквартальный рецензируемый, реферируемый научный журнал «Вестник АГУ». 4 (229) (рос.). Майкоп: Адыгейский государственный университет. с. 19. ISSN 2410-3691.
- ↑ Убыхи в войне (рос.). CirCas. 9 травня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ а б Алексушин, Г. В.; Сёмин, Ю. А. (2023). Таможня Российской империи на море (рос.). Санкт-Петербург: Издательско-полиграфический комплекс «Гангут». с. 206, 249. ISBN 978-5-85-875-584-5.
Література ред.
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)