Варецький Василь Леонтійович

Василь Леонтійович (Лаврентійович) Варецький (1913(1913), село Софіївка, тепер Березівського району Одеської області — ?) — український радянський діяч, історик, помічник 1-го секретаря ЦК КП(б)У. Кандидат історичних наук (1949).

Варецький Василь Леонтійович
Народився	1913(1913) село Софіївка, тепер Березівського району Одеської області
Помер	невідомо
Національність	українець
Військове звання	старший лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги»

Життєпис

З 1930 по 1933 рік навчався в Одеському педагогічному технікумі.

У 1933—1936 роках — вчитель історії в школах Одеської області.

У 1936—1940 роках — студент Одеського педагогічного інституту. Одночасно — голова Одеського обласного бюро пролетарського студентства, інспектор та директор методичного кабінету, завідувач сектору Одеського обласного відділу народної освіти.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З 1940 по 1941 рік — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1941—1942 роках — інструктор Омського обласного комітету ВКП(б).

З травня 1942 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив агітатором політичного відділу 159-ї стрілецької дивізії 5-ї танкової армії та 32-го окремого автотранспортного батальйону. Воював під Сталінградом і на Воронезькому фронті. Після важкого поранення в голову в листопаді 1943 року був демобілізований з армії.

У 1943—1944 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1944—1945 роках — співробітник пропагандистської групи ЦК ВКП(б).

У 1945 році — завідувач сектору відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. З вересня по грудень 1945 року — завідувач сектору Управління агітації і пропаганди ЦК КП(б)У.

У грудні 1945—1947 роках — заступник завідувача відділу західних, Ізмаїльської та Закарпатської областей ЦК КП(б)У.

У серпні 1947 — березні 1948 року — помічник 1-го секретаря ЦК КП(б)У Лазаря Кагановича.

У 1948—1951 роках — молодший науковий співробітник, у 1951—1960 роках — старший науковий співробітник відділу історії радянського суспільства Інституту історії Академії наук Української РСР.

У липні 1949 року захистив у Інституту історії Академії наук Української РСР кандидатську дисертацію на тему «Соціалістичне будівництво народного господарства і культури в західних областях УРСР (вересень 1939 — червень 1941 рр.)».

Досліджував історію Західної України першої половини ХХ століття. Автор монографій «Соціалістичне будівництво в західних областях УРСР» (Київ, 1946), «Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР (в довоєнний період)» (Київ, 1960). Брав участь у написанні «Історії Української РСР» (том 2, Київ, 1957).

Подальша доля невідома.

Звання

• політрук
• старший лейтенант

Нагороди

• ордени
• медаль «За бойові заслуги» (21.02.1945)
• медалі

Джерела

• Інститут історії України НАН України Друге двадцятиріччя (1957-1977) Документи і матеріали Упорядник О. Рубльов. Київ, 2007.
• Інститут історії України НАН України 1936—2006. Київ, 2006.
• Политическое руководство Украины 1938—1989 гг. Москва : РОССПЭН, 2006. (рос.)
• Варецкий Василий Лаврентьевич (рос.)
• Варецький Василь Леонтійович