Варга Євген Самійлович

угорський і радянський економіст

Варга Євген Самуїлович (угор. Varga Jenő; нар. 6 листопада 1879, Будапешт — пом. 7 жовтня 1964, Москва) — радянський економіст, академік АН СРСР (з 1939), академік Академії наук Української РСР (22.02.1939), лауреат Ленінської премії (1963), діяч міжнародного комуністичного і робітничого руху.

Варга Євген Самійлович
Ім'я при народженніугор. Weisz Jenő
Народився6 листопада 1879(1879-11-06)[1][2][…]
Надьтетеньd[4]
Помер7 жовтня 1964(1964-10-07)[5][1][…] (84 роки)
Москва, СРСР[5]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Угорщина[6]
 СРСР[6]
Діяльністьекономіст, політик
Alma materБудапештський університет (1907)
Галузьекономіка[6]
ЗакладІнститут світової економіки і міжнародних відносин РАНd
Будапештський університет[6]
ПосадаМіністр національної економіки Угорщиниd
Науковий ступіньдоктор філософії (1909)
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
НАНУ
Угорська академія наук
Академія наук НДР
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія

Біографія

ред.

Народився в єврейській родині сільського вчителя.

Закінчив Будапештський університет (1909) зі ступенем доктора філософії.

У роки навчання в Будапештському університеті серйозно вивчав твори теоретиків марксизму, брав участь в соціал-демократичному русі в Австро-Угорщині та Німеччині, з 1906 року був членом угорської соціал-демократичної партії, примикав до її лівого крила. Співпрацював у теоретичних органах соціал-демократичної преси; розгорнув активну дискусію з ідеологом австромарксизма Отто Бауером щодо інфляції в Австро-Угорщині. До Першої світової війни деякий час підтримував центристську позицію в середовищі європейської соціал-демократії, орієнтуючись на праці Карла Каутського; в 1914 році засудив її як опортуністичну і встав на антивоєнні позиції Леніна і Люксембург.

З 1918 році професор політичної економії в Будапештському університеті.

Активний діяч Угорської Радянської республіки. В 1919 емігрував в СРСР. Зустрічався і листувався з В. І. Леніним, був делегатом 4, 5 і 6-го конгресів Комінтерну. В 1927-47 очолював Ін-т світового господарства і світової політики АН СРСР; головний редактор журналу «Мировое хозяйство и мировая политика». Праці з питань політичної економії капіталізму. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.

Сім'я

ред.

Дочка — Марія Євгенівна Варга (одружена з фізіологом Яковом Матвійовичем Прессманом). Внучка — психолог Ганна Яківна Варга (нар. 1954), кандидат психологічних наук, автор книг «Вступ до системної сімейної психотерапії» (2009) та «Сучасна дитина: енциклопедія взаєморозуміння» (2006).

Нагороди, премії, почесні звання

ред.

Праці

ред.
  • Проблеми економічної політики за пролетарської диктатури. — М., 1922.
  • Криза світового капіталістичного господарства. — М., 1923.
  • Захід сонця імперіалізму. — М., 1923.
  • Світова економіка та світова криза. — М., 1925.
  • Економіка капіталізму під час заходу сонця після стабілізації. — М., Л. 1928.
  • Світова економічна криза. — М.: Держвидав РРФСР «Московський робітник», 1930. — 173 с.
  • Проблема «організованого капіталізму». — М.: Держвидав РРФСР Московський робітник, 1930. — 28, [3] с.
  • Історичне коріння особливостей німецького імперіалізму. — М., 1946.
  • Зміни економіки капіталізму внаслідок Другої світової війни. — М., 1946.
  • Основні питання економіки та політики імперіалізму (після Другої світової війни). — 2 видавництва, М., 1957 .
  • Капіталізм ХХ століття. — М.: Держполітвидав, 1961. — 148 с.
  • Нариси щодо проблем політекономії капіталізму. — М.: Політвидав, 1964. — 383 с.
  • Вибрані твори: Початок загальної кризи капіталізму Економічні кризи Капіталізм після Другої світової війни (у 3-х томах). — М., 1974.

Примітки

ред.

Посилання

ред.