Відкрити головне меню

Ванда Одольська (пол. Wanda Odolska; нар. 1909, Полтава[1], пом. 28 лютого 1972, Варшава[2]) — польська радіожурналістка і компартійна пропагандистка.

Батька звали Тадеуш[3]. Наприкінці 40-х і на початку 50-х років ХХ ст. була коментаторкою радіопередачі «Справи і люди» та однією з ведучих пропагандистської передачі «Fala 49», у якій вихваляла Сталіна, засуджувала «американських паліїв, заводіїв, доморослих спекулянтів», звинувачувала примаса Стефана Вишинського у відсутності патріотизму, говорила, зокрема, що «це завдяки Сталіну поляк знову любить квіти, спокійно працює і вірить у тривкість миру»[4]. Після смерті свого редакційного колеги, ведучого «Fala 49» Стефана Мартики, застреленого 9 вересня 1951 р., Одольська попрохала Берута надати їй захист МГБ[5]. У березні 1953 року після смерті Сталіна стверджувала: «Цього болю не можна виплакати. Цієї втрати не можна виміряти нічим»[6]. Була коханкою офіцера МГБ, а потім радіожурналіста Єжи Рибчинського[5].

Похована на Військовому кладовищі у Варшаві на Повонзках[7].

Відзнаки і нагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Jerzy Myśliński, Mikrofon i polityka: z dziejów radiofonii polskiej, 1944-1960, 1990
  2. Kalendarz zgonów – zmarli 28 lutego 1972. chronologia.pl. Процитовано 2017-08-23. 
  3. а б Uchwała Rady Państwa z dnia 8 lipca 1954 r. o nadaniu odznaczeń państwowych. 98 (польською) (1160) (вид. Monitor Polski). 1954. Архів оригіналу за 8 липня 1954. Процитовано 13 травня 2018. 
  4. Wiesław Kot, „Polskie dekady. Kronika naszych czasów”, Wydawnictwo Podsiedlik-Raniowski i spółka, Poznań, b.d.w., s. 25
  5. а б Tadeusz Płużański (29 лютого 2012). Na usługach komuny (польською). Bibuła, pismo niezależne. Процитовано 2013-11-08. 
  6. Wojciech Roszkowski, „Najnowsza historia Polski 1914-1993” t. 2, Warszawa 1995, s. 263.
  7. Lista pochowanych. Wanda Odolska. um.warszawa.pl. Процитовано 2017-08-23. 
  8. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 22 lipca 1952 r. o nadaniu odznaczeń państwowych. 70 (польською) (1141) (вид. Monitor Polski). 1952. Архів оригіналу за 22 липня 1952. Процитовано 13 травня 2018. 
  9. Postanowienie o odznaczeniu z dnia 22 lipca 1950 r. 87 (польською) (1077) (вид. Monitor Polski). 1950. Архів оригіналу за 22 липня 1950. Процитовано 13 травня 2018.