Вамек I Дадіані (груз. ვამეყ I დადიანი; д/н — 1396) — еріставі Одіши (Мегрелії) у 13841396 роках.

Вамек I Дадіані
Помер 1396
Діяльність Eristavi
Батько Георгій II Дадіані
Мати Rusudand[1]
Діти Мамія II Дадіані

Життєпис ред.

Старший син Георгія II, еріставі Одіши, й Русудан. 1384 року спадкував батьківський титул та область Одішу. Його брат Кахабер отримав Гурію. Отримав підтвердження свого статусу від грузинського царя Баграта V. Згодом призначається на посаду мандатурт-ухуцеса («верховного розпорядника»).

У 1386—1387 роках допомагав цареві у протистоянні чагатайському аміру Тимуру. В цей час повстав нащадок західногрузинських царів Олександр, що оголосив себе володарем Імереті. Вамек I не визнав його титулу, почавши боротьбу. 1389 року Олександр помирає, а його нащадок Георгій зрікся царського титулу, визнав зверхність Баграта V, отримавши титул еріставі Імереті.

1390 року Вамек I виступив проти Георгія, еріставі Імереті, що повстав проти Баграта V. також між ними почалася боротьба за Абхазьку церкву, де спочатку перевагу мав Георгій. 1392 року у вирішальній битві Вамех I завдав поразки останньому, де той загинув. За цим сприяв відновленню влади царя Баграта V в Імереті. Невдовзі зумів розширити свій вплив на Джахетію.

Згідно напису в монастирі з Хобі Вамек I очолив переможний похід проти зіхів, захопивши фортеці Гагарі і Угагі. Звідти він вивіз велику кількість мармурових колон, капітелей і фрагментів амвона. Ці частини кам'яної кладки, деякі з яких мали візантійське походження і датувалися V століттям, були використані для будівництва каплиці батьків Вамека I в монастирі Хобі. Вамек I був також покровителем іншого великого храму — собору Христа Спасителя в Цаленджісі (резиденції Вамека I), який було розписано фресками візантійським художником Киром Мануїлом Євгеніком.

Помер Вамек I Дадіані у 1396 році. Йому спадковував син Мамія II.

Джерела ред.

  • Amiranashvili, Shalva (1968). Georgian art. Tbilisi: Tbilisi University Press
  • В.Багратиони. История царства Грузинского / Перевел, снабдил предисловием, словарями и указателем Н. Т. Накашидзе. — Тбилиси: Мецниереба, 1976
  • Mouriki, Doula (1995). Studies in Late Byzantine Painting. Pindar Press. ISBN 0907132871.
  • Church, Kenneth (2001). From dynastic principality to imperial district: the incorporation of Guria into the Russian Empire to 1856 (Ph.D.). University of Michigan
  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.