Вікіпедія

Вальтер Маццаррі

Вальтер Маццаррі (італ. Walter Mazzarri, нар. 1 жовтня 1961, Сан-Вінченцо, Італія) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Вальтер Маццаррі
Вальтер Маццаррі
Вальтер Маццаррі
Особисті дані
Народження 1 жовтня 1961(1961-10-01) (63 роки)
  Сан-Вінченцо, Італія
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1976–1979
1979–1981 		Італія «Фоллоніка»
Італія «Фіорентина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1983 Італія «Фіорентина» 0 (0)
1981–1982 →  Італія «Пескара» 26 (4)
1982 →  Італія «Кальярі» 4 (1)
1982–1983 →  Італія «Реджяна» 12 (1)
1983–1988 Італія «Емполі» 91 (4)
1988–1989 Італія «Ліката» 8 (0)
1989–1990 Італія «Модена» 21 (1)
1990–1991 Італія «Нола» 30 (3)
1991–1992 Італія «В'яреджо» 11 (0)
1992–1994 Італія «Ачиреале» 32 (1)
1994–1995 Італія «Торрес» 9 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1996–1998 Італія «Болонья» (помічник)
1998–1999 Італія «Наполі» (помічник)
1999–2001 Італія «Болонья» (дублери)
2001–2002 Італія «Ачиреале»
2002–2003 Італія «Пістоєзе»
2003–2004 Італія «Ліворно»
2004–2007 Італія «Реджина»
2007–2009 Італія «Сампдорія»
2009–2013 Італія «Наполі»
2013–2014 Італія «Інтернаціонале»
2016–2017 Англія «Вотфорд»
2018–2020 Італія «Торіно»
2021–2022 Італія «Кальярі»
2023–2024 Італія «Наполі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Протягом ігрової кар'єри виступав за низку клубів у нижчих італійських дивізіонах, а також за «Кальярі» та «Емполі» в Серії А. Єдиним трофеєм за всю ігрову і тренерську кар'єру є Кубок Італії, взятий 2012 року з «Наполі» (як тренером).

Ігрова кар'єра

ред.

Вихованець юнацької команди «Фоллоніка», з якої 1979 року потрапив до академії «Фіорентини», де за свою гру отримав прізвисько «Новий Антоньйолі». Жднак за основний склад «фіалок» так і не дебютував, виступаючи на правах оренди за «Пескару», «Кальярі», в складі якого дебютував в Серії А, і «Реджяні».

1983 року перейшов до «Емполі». Відіграв за команду з Емполі наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, допомігши клубу вперше в історії вийти в Серію А в 1985 році.

1988 року, після вильоту «Емполі» з елітного дивізіону, Маццарі перейшов до «Лікати», де провів один сезон у Серії В, але в команді закріпитись так і не зумів.

В подальшому виступав за нижчолігові клуби «Модена», «Нола», «В'яреджо» та «Ачиреале».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Торрес», за команду якого виступав у Серії C2, четвертому за рівнем дивізіоні країни, протягом сезону 1994-95 років.

Кар'єра тренера

ред.

Початок роботи

ред.

Маццаррі розпочав тренерську кар'єру в клубі «Болонья», де працював асистентом Ренцо Улівьєрі, потім, разом з Улівьєрі, тренував «Наполі». 1999 року почав самостійну тренерську кар'єру, очоливши молодіжний склад «Болоньї».

2001 року очолив клуб Серії С2, «Ачіреале», з яким зайняв 9-е місце в чемпіонаті. По завершенню сезону Маццаррі очолив «Пістоєзе» з Серії С1, зайнявши з клубом 10-е місце, після чого також покинув команду.

Робота в Серії А

ред.

У наступному сезоні Маццаррі працював з клубом Серії В, «Ліворно», який вивів вперше з 1949 року з третього місця в Серію А. Однак в клубі Маццаррі не залишився і став головним тренером іншої команди Серії А «Реджини», де провів 3 сезони. Під час роботи в «Реджині», Маццаррі допомагав клубу залишатися в серії А. Більш того, 2006 року, через Кальчополі, команда почала першість з показником −15 очок (пізніше зменшених до −11 очок), однак Маццаррі все-одно за підсумками наступного сезону зміг зберегти для команди «прописку» в Серії А. Завдяки цьому результату, Маццаррі був визнаний почесним жителем міста Реджо-ді-Калабрія[1][2].

31 травня 2007 року Маццаррі підписав дворічний контракт з клубом «Сампдорія»[3]. У своєму першому сезоні в клубі він привів команду до 6-го місця та завоюванню права на виступи в Кубку УЄФА. Проте паралельно з цим що клуб провів кілька провальних матчів, включаючи поразку від «Мілана» з рахунком 0:5, через що Маццаррі навіть був змушений був спілкуватись з уболівальниками, які прийшли на базу команди[4]. Також при ньому повернувся в Італію Антоніо Кассано[5]. 22 травня 2008 року Маццаррі продовжив контракт з «Сампдорією» до 2010 року[6]. Наступного року «Сампдорія» виступала невдало: вона весь сезон боролася за «виживання» в Серії А, а також вибула в 1/16 Кубка УЄФА, програвши харківському «Металісту», при цьому Маццарі оголосив, що його клуб був слабшим української команди[7]. При цьому, більшу частину сезону Маццаррі говорив, що його клуб не знаходиться в кризі[8] та часто, після програних матчів, стверджував, що «Сампдорія» в цих іграх була сильнішою суперника[9][10]. Єдиним досягненням клубу в цей період став вихід у фінал Кубка Італії, де «Сампдорія» програла «Лаціо» в серії пенальті[11]. 31 травня 2009 року Маццаррі оголосив, що покидає «Сампдорію» після закінчення сезону[12], хоча керівництво клубу і висловлювало свою довіру тренеру[13].

«Наполі»

ред.

6 жовтня 2009 року Маццаррі очолив «Наполі», замінивши звільненого Роберто Донадоні[14][15]. Контракт з тренером був підписаний до 2011 року з щорічною заробітною платою 1,3 млн євро[16]. У його першій грі «Наполі» перемогло «Болонью» з рахунком 2:1[17]. При ньому «Наполі» провело 13-матчеву безпрограшну серію, що включала матчі чемпіонату та Кубка Італії, яка завершився лише поразкою від лідера італійського футболу «Ювентуса» (3:0)[18]. В чемпіонаті «Наполі» під керівництвом Маццаррі зіграв 15 матчів без поразок, що всього на 1 гру менше клубного рекорду, встановленого в сезоні 1989/1990, коли клуб став чемпіоном. Президент команди, Ауреліо Де Лаурентіс, сказав, що Маццаррі кращий за Жозе Моурінью в 10 разів, особливо по грі в атаці[19]. За підсумками сезону команда посіла 6 місце. Після двох поспіль нічиїх в сезоні 2010/2011 Маццаррі сказав, що на клуб створюється занадто великий тиск[20]. До кінця календарного року команда набрала відмінний хід, вийшла з групи в Лізі Європи, зайняла третє місце в Серії А, а також виграла Кубок Італії, обігравши в фіналі все той же «Ювентус» (2:0). У сезоні 2012/2013 Маццаррі привів команду з Неаполя до срібних медалей чемпіонату Італії. 20 травня 2013 року Маццаррі оголосив про завершення роботи з «Наполі» по закінченню сезону.

«Інтернаціонале»

ред.

24 травня 2013 року підписав дворічний контракт з «Інтернаціонале»[21]. Влітку 2014 року термін дії контракту було подовжено на рік, до 30 червня 2016 року. Проте вже 14 листопада 2014 року Вальтер Маццарі був звільнений з посади головного тренера «Інтернаціоналле»[22] через низку незадовільних результатів.

«Вотфорд»

ред.

21 травня 2016 року уклав трирічну угоду з англійським «Вотфордом». В сезоні 2016/17 команда під керівництвом італійця успішно вирішала питання збереження місця У Прем'єр-лізі, хоча й фінішувала на останньому «рятівному» місці у турнірній таблиці. Попри це 17 травня 2017 року було оголошено про розірвання контракту між тренером і клубом[23].

«Торіно»

ред.

4 січня 2018 року був призначений головним тренером «Торіно», змінивши Синишу Михайловича. За результатами першого повного сезону, проведеного під керівництвом Маццаррі, туринська команда посіла сьоме місце у чемпіонаті, кваліфікувавшись до Ліги Європи.

По ходу наступного сезону, 4 лютого 2020 року, був звільнений після двух поспіль розгромних поразок — 0:7 від «Аталанти» і 0:4 від «Лечче».

«Кальярі»

ред.

15 вересня 2021 року уклав трирічний тренерський контракт з «Кальярі», змінивши на посаді головного тренера команди клубу Леонардо Семплічі. Утім за результатами сезону 2021/22 команда посіла третє з кінця місце і втратила місце в елітному італійському дивізіоні, після чого спеціаліста було звільнено.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1981-82   «Пескара» B (ІІ) 26 4 КІ ? ? 26+ 4+
1982-83   «Кальярі» A 4 0 КІ ? ? 4+ 0+
1982-83   «Реджяна» B (ІІ) 12 1 КІ ? ? 12+ 1+
1983-84   «Емполі» B (ІІ) 28 2 КІ ? ? ? 2+
1984-85 B (ІІ) 25 0 КІ ? ? 25+ 0+
1985-86 B (ІІ) 9 2 КІ ? ? 9+ 2+
1986-87 A 14 0 КІ ? ? 14+ 0+
1987-88 A 15 0 КІ ? ? 15+ 0+
Усього за «Емполі» 91 4 ? ? 91+ 4+
1988-89   «Ліката» B (ІІ) 8 0 КІ ? ? 8+ 0+
1989-90   «Модена» C1 (ІІІ) 21 0 КІС ? ? 21+ 0+
1990-91   «Нола» C1 (ІІІ) 24 3 КІС ? ? 24+ 3+
1991-92 C1 (ІІІ) 6 0 КІС ? ? 6+ 0+
Усього за «Нолу» 30 3 ? ? 30+ 3+
1991-92   «В'яреджо» C2 (IV) 11 0 КІС ? ? 11+ 0+
1992-93   «Ачиреале» C1 (ІІІ) 19 1 КІС ? ? 19+ 1+
1993-94 B (ІІ) 13 0 КІ ? ? 13+ 0+
Усього за «Ачиреале» 32 1 ? ? 32+ 1+
1994-95   «Торрес» C2 (IV) 9 0 КІС ? ? 9+ 0+
Усього за кар'єру 244 15 ? ? 244+ 15+

Досягнення

ред.

Як тренера

ред.
«Наполі»: 2011-12

Примітки

ред.
  1. ↑ Mazzarri-Samp, è fatta. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  2. ↑ Reggina, tutti cittadini onorari. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 17 вересня 2014.
  3. ↑ Вальтер Мадзарри назначен новым тренером «Сампдории». Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  4. ↑ Болельщики «Сампдории» сорвали тренировку команды. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  5. ↑ Кассано дебютирует в составе «Сампдории» в матче против «Беллиндзоны». Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  6. ↑ Маццарри продлил контракт с «Сампдорией». Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  7. ↑ Вальтер Маццари: «Металлист» выиграл исключительно потому, что был сильнее". Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  8. ↑ Вальтер Мадзарри: «Не думаю, что у „Сампдории“ кризис». Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  9. ↑ Вальтер Маццарри: "Должны были выигрывать у «Ювентуса». Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  10. ↑ Вальтер Маццарри: "Мы играли лучше «Интера». Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  11. ↑ Вальтер Мадзарри: «Я сожалею, что мы проиграли в финале Кубка Италии». Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  12. ↑ Вальтер Маццари: "В следующем сезоне я не буду работать с «Сампдорией». Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  13. ↑ Руководство «Сампдории» не намерено увольнять главного тренера. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  14. ↑ Маццари сменит Донадони у руля «Наполи». Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  15. ↑ Маццари официально возглавил «Наполи». Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  16. ↑ Mazzarri è il nuovo allenatore del Napoli. Архів оригіналу за 6 жовтня 2009. Процитовано 17 вересня 2014.
  17. ↑ Napoli-Bologna 2-1. Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 17 вересня 2014.
  18. ↑ Juventus-Napoli 3-0. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 17 вересня 2014.
  19. ↑ Президент «Наполи»: «Маццари гораздо лучше Моуринью». Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  20. ↑ Маццари: такое ощущение, что мы не «Наполи», а «Реал» из Неаполя. Архів оригіналу за 22 вересня 2010. Процитовано 17 вересня 2014.
  21. ↑ "Інтер "оголосив про зміну головного тренера — Маццаррі замість Страмаччоні — Чемпіонат.com. Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  22. ↑ Інтер звільнив Маццаррі і запросив Манчіні. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
  23. ↑ Statement: Walter Mazzarri. Watford FC. 17 травня 2016. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 17 травня 2016.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Маццаррі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_Маццаррі&oldid=41801544