Валері Донзеллі
Валері Донзеллі (фр. Valérie Donzelli; нар.2 березня 1973, Епіналь, Вогези, Франція) — французька акторка, режисерка та сценаристка.
| Валері Донзеллі | |
|---|---|
| фр. Valérie Donzelli | |
 Валері Донзеллі у 2013 році | |
| Дата народження | 2 березня 1973 (51 рік) |
| Місце народження | Епіналь, Вогези, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | акторка, кінорежисер, сценаристка |
| Роки активності | 1998-наш час |
| Член у | Collectif 50/50d[1] |
| IMDb | ID 0233123 |
 Валері Донзеллі у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Валері Донзеллі народилася в містечку Епіналь, що в департаменті Вогези у Франції. Виросла у Кретеї, поблизу Парижа. У віці 14 років Валері разом з сім'єю переїхала у Лілль, повернувшись до Парижа у 19 років. Після закінчення школи вона навчалася на архітектора, але швидко кинула це заняття та почала виступати в театрі при муніципальній консерваторії X округу Парижа. Заробляла на життя, працюючи в одній з паризьких пекарень. Випадкове знайомство з актором Жеремі Елькаймом стало поворотним пунктом в її біографії. Завдяки Елькайму, який став її супутником життя і колегою по роботі, Донзеллі залучалися до світу кінематографу[2].
Творча кар'єра ред.
Кар'єру в кіно Валері Донзеллі починала, знімаючись в короткометражних і не дуже популярних фільмах. Але саме на цих зйомках вона набула необхідного їй досвіду акторки. Всього акторка знялася майжуе 60-ти кіно-, телевізійних фільмах та серіалах.
Як режисерка Валері Донзеллі дебютувала у 2009 році стрічкою «Королева дурок», де співавтором сценарію виступив Жеремі Елькайм. Фільм, у якому Донзеллі також зіграла головну, став успішнішим, ніж очікувалося. Його було представлено на Міжнародному кінофестивалі в Локарно. Незважаючи низький бюджет, фільм зібрав 30 000 переглядів, що можна розглядати як його успіх[3][4].
Світову популярність Донзеллі приніс її другий повнометражний фільм «Я оголошую війну», в якому Валері виступає одночасно співавтором сценарію, а також режисером і виконавицею головної ролі. Фільм, у роботі над яким також брав участь, тепер уже колишній партнер Донзеллі Жеремі Елькайм, був натхненний їхнім особистим життям, коли вони боролися з раком у свого 18-місячного сина[5]. Стрічку було представлено на 64-му Каннському міжнародному кінофестивалі і вона була позитивно сприйнята і глядачами, і кінокритиками у Франції. Фільм також брав участь у відборі на премію «Оскар» Американської кіноакадемії за найкращий іноземний фільм 2012 року, але не потрапив до фіналу.
Донзеллі зняла Жеремі Елькайма і у своїй наступній стрічці «Твоя рука в моїй руці» (2012) з Валері Лемерсьє у головній ролі.
Фільм Валері Донзеллі 2015 року «Маргеріт і Жульєн» змагався за «Золоту пальмову гілку» в основній конкурсній програмі на 68-му Каннському міжнародному кінофестивалі 2015 року[6].
У 2013 році Валері Донзеллі входила до складу журі Міжнародного кінофестивалю в Локарно. У 2016 році очолила журі міжнародного Тижня критиків 69-го Каннського кінофестивалю[7].
Особисте життя ред.
Від стосунків з Жеремі Елькаймом Валері Донзеллі має двох синів[8][9].
Фільмографія ред.
- Акторка
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1999 | тф | Холодні землі | Les terres froides | Ізабель |
| 2001 | ф | Марта... Марта | Martha... Martha | Марта |
| 2001 | ф | Ласкаві душі | Les âmes câlines | Емілі |
| 2002 | тф | На моїх очах | Sous mes yeux | Елісон |
| 2003 | кф | Зникаючий лев | Le lion volatil | клієнтка в сльозах |
| 2003 | кф | Жоден з них не бачив і не знав | Ni vue, ni connue | Аліса |
| 2003 | ф | Хто убив Бембі? | Qui a tué Bambi? | Наталі |
| 2003 | ф | Прокляття | Cette femme-là | Клер Аткен |
| 2003 | ф | Містифікація, або Історія портретів | Mystification ou L'histoire des portraits | Емілі |
| 2004 | ф | Закохана Фредеріка | Frédérique amoureuse | Фредеріка |
| 2004 | ф | Некрофіл | Le nécrophile | проститутка |
| 2004 | ф | Найкращий день у моєму житті | Le plus beau jour de ma vie | Елеонора |
| 2005 | ф | Час прийшов | Voici venu le temps | Соня Нубі-Датч |
| 2005 | ф | У його руках | Entre ses mains | Валері |
| 2006 | тф | Трохи збрехати | Mentir un peu | Бландін |
| 2006 | тф | Минулі конфлікти | Passés troubles | Софі Валатьє |
| 2006 | ф | 7 років | 7 ans | Маїте |
| 2006 | ф | Недоторканний | L'intouchable | акторка театру |
| 2006 | ф | Людина, яка мріяла про дитину | L'homme qui rêvait d'un enfant | Сюзанна |
| 2006—2014 | с | Мафіоза | Mafiosa | адвокат |
| 2008 | тф | Його причина бути | Sa raison d'être | Наталі |
| 2009 | ф | Королева дурок | La reine des pommes | Адель |
| 2009 | тф | Прекрасне життя | La belle vie | Беа |
| 2010 | ф | Вежа зі слонової кістки | Ivory Tower | |
| 2010 | ф | Бельвіль — Токіо | Belleville-Tokyo | Марі Турнель |
| 2011 | ф | Мистецтво зваблювання | L'art de séduire | Естель |
| 2011 | ф | Я оголошую війну | La guerre est déclarée | Жульєтта |
| 2011 | ф | Квітучий Ірис | En ville | Моніка |
| 2011 | ф | Чому ти плачеш? | Pourquoi tu pleures? | Анна |
| 2011 | ф | Великий злий вовк | Le grand méchant loup | Наталі Делькруа |
| 2012 | ф | Твоя рука в моїй руці | Main dans la main | Веро |
| 2013 | ф | Довгі хвилі | Les grandes ondes (à l'ouest) | Жулі Дюжон-Ренен |
| 2014 | ф | Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є | Saint Laurent | Рені |
| 2015 | ф | Білі лицарі | Les chevaliers blancs | Франсуаза Дюбуа |
| 2015 | ф | Буря | Orage | Луїза |
| 2013 | ф | Опіум | Opium | Valentine Hugo |
- Режисер і сценарист
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 2008 | к/м | Il fait beau dans la plus belle ville du monde |  |
| |
| 2009 | Королева дурок | La reine des pommes | |
| |
| 2010 | к/м | Madeleine et le facteur | |
| |
| 2011 | Я оголошую війну | La guerre est déclarée | |
| |
| 2012 | Твоя рука в моїй руці | Main dans la main | |
| |
| 2013 | Скільки любові! | Que d'amour! | |
| |
| 2015 | Маргеріт і Жульєн | Marguerite et Julien | |
|
Визнання ред.
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Фестиваль «Актори екрану» | |||||
| 2002 | Приз Мішель Сімон найкращій акторці | Марта… Марта | Перемога | ||
| Кінофестиваль середземноморського кіно у Валенсії | |||||
| 2007 | Найкраща акторка | 7 років | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль в Сіетлі | |||||
| 2007 | Спеціальний приз журі | 7 років | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||||
| 2009 | Золотий леопард | Королева дурок | Номінація | ||
| Міжнародний кінофестиваль в Хіхоні | |||||
| 2011 | Гран-прі Астурії за найкращий фільм | Я оголошую війну | Перемога | ||
| 2011 | Найкраща акторка | Я оголошую війну | Перемога | ||
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||||
| 2011 | Queer Palm | Я оголошую війну | Номінація | ||
| 2015 | Золота пальмова гілка | Маргеріт і Жульєн | Номінація | ||
| Queer Palm | Номінація | ||||
| Кінофестиваль у Кабурі | |||||
| 2011 | Гран-прі | Я оголошую війну | Перемога | ||
| Премія «Сезар» | |||||
| 2012 | Найкращий фільм | Я оголошую війну | Номінація | ||
| Найкращий режисер | Номінація | ||||
| Найкращий оригінальній сценарій | Номінація | ||||
| Найкраща акторка | Номінація | ||||
| Премія «Люм'єр» | |||||
| 2012 | Найкраща акторка | Я оголошую війну | Номінація | ||
| Золота зірка кіно | |||||
| 2012 | Найкращий сценарій | Я оголошую війну (з Жеремі Елькаймом) | Перемога | ||
| Кришталевий глобус | |||||
| 2012 | Найкращий фільм | Я оголошую війну | Номінація | ||
| Найкраща акторка | Номінація | ||||
Примітки ред.
- ↑ http://collectif5050.com/les-signataires
- ↑ Lalanne Jean-Marc. Valérie Donzelli et Jérémie Elkaïm, à l'assaut de la vie // Les Inrockuptibles. — 2011. — Вип. 3 (septembre). Архівовано з джерела 9 січня 2012. Процитовано 21 квітня 2016..
- ↑ Valérie Donzelli, reine du burlesque. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 21 квітня 2016.
- ↑ Valérie Donzelli, championne de triathlon. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 21 квітня 2016.
- ↑ http://www.telerama.fr/cinema/valerie-donzelli-et-jeremie-elkaim-du-cote-de-la-vie,68772.php?xtatc=INT-41. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 21 квітня 2016.
- ↑ 2015 Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
- ↑ Jury 2016. Semaine de la Critique de Cannes. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 21.04.2016.
- ↑ Aurélien Ferenczi. Valérie Donzelli et Jérémy Elkaïm, l'épreuve par deux. Télérama.fr. 3.09.2011. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 21.04.2016.(фр.)
- ↑ Jean-Marc Lalanne. Valérie Donzelli et Jérémie Elkaïm, à l'assaut de la vie. Les Inrocks. 3.09.1911. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 21.03.2016.(фр.)
- ↑ Нагороди та номінації Валері Донзеллі на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валері Донзеллі |
- Валері Донзеллі на сайті IMDb (англ.)
- Валері Донзеллі на сайті AlloCiné (фр.)
- Валері Донзеллі [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] на — uniFrance Films