Валентина Хамайко
| Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (березень 2020) |
Валентина Хамайко (нар. 11 лютого 1982, м. Київ, Україна) — ведуча каналу 1+1 Україна, проєкту “Хоробрі серця” з Ахтемом Сеітаблаєвим та ранкового проєкту “Сніданок з 1+1”. Менторка проєкту “Гай дитячих снів”. Лекторка 1+1 Media School, кураторка курсу “Ведучий” для дітей.
| Валентина Хамайко | |
|---|---|
 Валентина Хамайко на телешоу "Сніданок з 1+1" | |
| Народилася |
11 лютого 1982 рік (42 роки) Україна Київ |
| Громадянство | Україна |
| Національність | Українка |
| Діяльність | акторка |
| Галузь | Актор, телеведуча |
| Знання мов | Українська, англіська. |
| Заклад | Ректорат НМУ імені О.О. Богомольця |
| У шлюбі з | Оністрат Андрій Аркадійович |
| Діти | 4 дитини 2 хлопчики 2 дівчинки |
| Зріст | 1,79 м |
| |
Майстриня кулінарної та кондитерської справи — авторка кулінарної книги-бестселлера “Солодка неділя”. Бізнесвумен, співзасновниця бренду одягу TAIYŌ. Підтримує благодійні справи та ініціативи.
Життєпис ред.
Народилася 11 лютого 1982 року в місті Київ, в сім’ї фармацевтів. У дитинстві мріяла стати акторкою, але після школи вступила до медичного, на фармацевтику.
Займалася модельним бізнесом з 14 років. У 2001 році стала найкращою моделлю року в Україні і виграла приз «Чорна перлина».
У 2004 році закінчила Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. З 2005 року знімалась в кіно та серіалах. Працювала ві-джеєм телеканалів М1 та М2, ведучою програми «Справжні лікарі» (телеканали «1+1», «Сіті»).
З 2016-2023 - ведуча ранкового шоу «Сніданок. Вихідний» на телеканалі «1+1».
У своєму захопленні – випічці – стала професіоналом, навчалася за кордоном та в Україні, здобула сертифікати спеціаліста з пекарського мистецтва французького та британського зразків. У 2017 році на форумі видавців у Львові презентувала кулінарну книгу “Солодка неділя”, де зібрала 58 рецептів солодкого.[1]
Валентина чудово співає, брала участь в проєкті “Маскарад” (2021 рік), грає на бандурі.
Влітку 2022 року разом з колегами започаткувала модний бренд TAIYŌ.[2]
З 2024 - ведуча "Сніданок з 1+1".[3]
З березня 2024 - ведуча проєкту “Хоробрі серця” на 1+1 Україна, в парі з Ахтемом Сеїтаблаєвим.
Ролі в кіно ред.
| Рік | Кіно та роль | Рік | Кіно та роль |
|---|---|---|---|
| 2017 | Що робить твоя дружина— ''Алла Морозова'' | 2007 | Дурна зірка - телеведуча |
| 2010 | Брат за брата Вероніка | 2006 | Янгол охоронець - Маша |
| 2009 | Дві сторони однієї Анни співробітниця офісу | 2006 | Все враховано - Діна |
| 2008 | Хороші хлопці - епізод | 2005 | Сестри по крові - журналістка |
| 2008 | Сила тяжіння - Жанна | 2005 | Зцілення любов'ю - Ксюша |
| 2008 | Рідні люди - Даша |
Телешоу та участь ред.
| Рік | Телешоу | Рік | Телешоу |
|---|---|---|---|
| 01.04.2024 | Пісня мого життя (учасник одноразово) | 2021 | шоу Маскорад (учасник) |
| 2024-зараз | Хоробрі серця | ||
| 2016-зараз | Сніданок з 1+1 |
Родина та особисте життя ред.
- Заміжня за підприємцем, віцепрезидентом Федерації тріатлону України, екскомандиром роти ударних БПЛА 68-ої окремої єгерської бригади Андрієм Оністратом, який зараз служить в ЗСУ. Разом виховують 4 дітей: Соломію (2009), Михайла (2011), Мирославу (2013) і Андрія (2018). Свого часу відмовилась від няні, вирішивши створити міцні зв’язки з дітьми.
- Живе у передмісті Києва, має невеличку ферму і власний город. Також має 3 собак (мексиканська гола, угорська вижла (прихистила зі зруйнованого розплідника в Ірпені, та дворова собака, яку чоловік привіз з фронту)
Джерела ред.
https://1plus1.ua/veduchi/valentina-khamaiko
https://www.instagram.com/valentinakhamaiko/
Та інші відкриті джерела
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Валентина Хамайко презентувала книгу "Солодка неділя" (uk-UA) , процитовано 6 березня 2024
- ↑ Светличная, Екатерина (21 жовтня 2022). Валентина Хамайко та Володимир Рабчун створили модний бренд одягу (ФОТО). Караван (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
- ↑ Одне з ранкових шоу на каналі "1+1 Україна" припиняє свою роботу. ТСН.ua (укр.). 30 грудня 2023. Процитовано 6 березня 2024.