Вакольда

фільм 2013 року
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

«Вакольда» (ісп. Wakolda) — аргентинський фільм режисера Лусії Пуенсо, що вийшов на екрани в 2013 році. Сценарій заснований на однойменному романі Пуенсо «Вакольда» (2011), який оповідає про нациста Йозефа Менгеле, який проводив нелюдські експерименти над людьми в Освенцімі, а згодом переховувався в Південній Америці.

Вакольда
ісп. Wakolda
Жанрдраматичний фільм[1][2][3]
РежисерLucía Puenzod[1][4]
ПродюсерLucía Puenzod
СценаристLucía Puenzod
У головних
ролях
Наталія Орейро[5][2][6], Diego Perettid[5][2][6], Àlex Brendemühld[2][7], Elena Rogerd[5][6], Guillermo Pfeningd[5][2][6], Ana Paulsd[5][6], Carlos Kaspard[5], Alan Daiczd[7] і Florencia Badod
Дистриб'юторVertigo Médiad[8][9], Netflix і Hulu
Тривалість93 хв.[6]
Моваіспанська і німецька
Країна Франція[10]
 Аргентина[10]
 Іспанія[10]
 Норвегія[10]
Кошторис2 000 000 $
Касові збори3 018 392 $
IMDbID 1847746
ПопереднійClandestine Childhoodd
НаступнийДикі історії
wakolda.com/eng/index.html

Фільм був показаний на Канському кінофестивалі 2013 року в рамках програми «Особливий погляд»[11] і був обраний в якості аргентинської заявки на премію «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою[12], але не був номінований.

В Іспанії і США фільм виходив під назвою «Німецький лікар».

Сюжет

ред.

Події фільму відбувається в 1960 році під час вигнання Менгеле в Південній Америці. Під новим ім'ям він переїжджає в готель в Патагонії, яким управляють розмовляє німецькою Ева і її чоловік Енсо. Після того як Менгеле домігся розташування сім'ї у нього знову виникає інтерес до генетичних експериментів.

У ролях

ред.
  • Алекс Брендемюль — Йозеф Менгеле
  • Флоренсія Бадо — Ліліт
  • Дієго Перетті — Енсо
  • Наталія Орейро — Ева
  • Елена Рохер — Нора Эльдок
  • Гільєрмо Пфенінг — Клаус

Відгуки

ред.

У цілому фільм отримав позитивні відгуки. На сайті Rotten Tomatoes «Вакольда» має рейтинг 66 % на основі 32 рецензій[13]. На сайті Metacritic фільм має оцінку 62/100[14].

Нагороди та номінації

ред.
  • 2013 — участь у програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю.
  • 2013 — номінація на приз глядацьких симпатій на Чиказькому кінофестивалі.
  • 2013 — приз за кращу режисуру на Гаванському кінофестивалі.
  • 2013 — 10 премій Аргентинської кіноакадемії: кращий фільм (Лусія Пуэнсо), режисер (Лусія Пуэнсо), актор (Алекс Брендемюль), актор другого плану (Гільєрмо Пфенінги), актриса другого плану (Елена Рохер), актриса-дебютантка (Флоренсия Бадо), монтаж (Удо Прімеро), робота художника (Марсело Чавес), дизайн костюмів (Беатріс де Бенедетто), грим (Альберто Мочча). Крім того, стрічка отримала 6 номінацій.
  • 2014 — номінація на премію «Гойя» за кращий латиноамериканський фільм.
  • 2014 — номінація на премію «Аріель» за кращий латиноамериканський фільм.
  • 2014 — 4 премії Асоціації кінокритиків Аргентини: найкращий фільм, режисер (Лусія Пуенсо), акторка (Наталія Орейро), актор другого плану (Гільєрмо Пфенінг). Крім того, стрічка отримала 5 номінацій.

Примітки

ред.
  1. а б http://www.imdb.com/title/tt1847746/
  2. а б в г д http://www.metacritic.com/movie/the-german-doctor
  3. http://www.filmaffinity.com/es/film203147.html
  4. https://seventh-row.com/a-history-of-women-directors-at-the-cannes-film-festival/
  5. а б в г д е http://www.imdb.com/title/tt1847746/fullcredits
  6. а б в г д е cinenacional.com — 2001.
  7. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  8. http://nmhh.hu/dokumentum/166259/premierfilmek_forgalmi_adatai_2014.xlsx
  9. http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
  10. а б в г https://lumiere.obs.coe.int/movie/43353
  11. 2013 Official Selection. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 4 березня 2018.
  12. Argentina Chooses ‘German Doctor’ (aka ‘Wakolda’) for Oscar Race. Variety. 27 вересня 2013. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 4 березня 2018.
  13. The German Doctor. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 4 березня 2018.
  14. The German Doctor Reviews. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 4 березня 2018.

Посилання

ред.