Самуїл Леопольдович Вайс (псевдоніми: Варга Ш., Веселі В., Вольф К., Колбен) (12 вересня 1899(18990912), місто Дунайська Стреда, Австро-Угорщина, тепер Словаччина — 18 червня 1971) — комуністичний діяч. Член Народної ради Закарпатської України в 1944—1946 роках. Член ЦК Комуністичної партії Закарпатської України в 1944—1946 роках.

Вайс Самуїл
Народився 12 вересня 1899(1899-09-12)
місто Дунайська Стреда, Австро-Угорщина, тепер Словаччина
Помер 18 червня 1971(1971-06-18) (71 рік)
Національність єврей
Партія Комуністична партія Чехословаччини, КПРС
Нагороди Орден Червоної Зірки

Життєпис

ред.

Народився в єврейській робітничій родині. Освіта вища, здобув професію бухгалтера.

Працював бухгалтером на різних підприємствах та в установах Угорщини. У 1919 році був добровольцем угорської Червоної армії.

Після ліквідації Угорської радянської республіки переїхав до Чехословаччини, працював бухгалтером у Південній Словаччині.

Член Комуністичної партії Чехословаччини з травня 1921 року.

Брав активну участь в комуністичній та профспілковій діяльності в Братиславі, Кошице, Нітрі та інших містах Чехословаччини. У 1928 році вперше відвідав СРСР у складі чехословацьких переселенців кооперативу «Інтергельпо».

У 1934—1935 роках — слухач Міжнародної ленінської школи при виконавчому комітеті Комуністичного Інтернаціоналу (Комінтерну) в Москві.

У 1935—1936 роках — секретар крайового комітету Червоних профспілок Чехословаччини в місті Нітрі.

З 1936 року працював на Закарпатті, в Берегівському та Ужгородському округах. У 1937—1939 роках — секретар та член бюро Закарпатського крайового комітету Комуністичної партії Чехословаччина в містах Мукачево та Ужгород. У березні 1939 року емігрував до СРСР.

У 1939—1944 роках — працівник підприємств у містах Ворошиловграді (Луганську) та в Алма-Аті Казахської РСР, співробітник науково-дослідного інституту № 205 при відділі міжнародної інформації ЦК ВКП(б) у Москві.

У травні 1944 року вступив до радянської армії, перебував на політичній роботі в частинах 4-го Українського фронту. Восени 1944 року відряджений до Закарпатської України. У листопаді 1944 — січні 1946 року — член Народної ради Закарпатської України. Одночасно в 1944—1945 роках — уповноважений Народної ради Закарпатської України до справ промисловості й торгівлі.

У січні 1946 — 1950 року — заступник голови виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих.

З 1951 року — завідувач редакції видавництва «Радянська школа» в Ужгороді. Потім працював у тресті «Закарпатліспром».

З 1958 року — персональний пенсіонер.

Помер 18 червня 1971 року.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Борці партії. Ужгород: Видавництво «Карпати», 1984.
  • Взаємодія обласного партійно-радянського керівництва з репресивними органами в період соціалістичної розбудови Закарпаття та його комунізації. 1946—1953 рр. Збірник архівних документів і матеріалів. Ужгород: Всеукраїнське державне видавництво «Карпати», 2018.
  • Марина В. Закарпатская Украина (Подкарпатская Русь) в политике Бенеша и Сталина. 1939—1945 гг. Москва: Новый хронограф, 2003. 304 с. (рос.)