Ваджраварахі

Ваджраварахі («Діамантова Веприця» (чи «Діамант Засіяний»?), тибетською: རྡོ་རྗེ་ཕག་མོ, Wylie: (rdo rje phag mo) Дордже Пакмо) — у тибетському буддизмі гнівна форма Ваджрайогіні, пов'язана особливо з Тантрою Чакрасамвари, де вона Яб-юм у поєднанні з Херукою Чакрасамвара (це єднання символізує єдність порожнечі і блаженства (བདེ་ སྟོང་ དབྱེར་ མེད wylie: bde stong dbyer med)).^[1]

У ритуальних текстах Ваджраварахі також називають Ваджрадеві^[2]^[3]

Іконографіка

Ваджраварахі є однією з найпопулярніших жіночих тантричних божеств у всіх традиціях тибетського буддизму. Хоча існує декілька форм, основна іконографія — це те, що у неї одне обличчя, три ока, (як правило) дві руки і дві ноги, зазвичай червоного кольору і стоїть у танцювальній позі на трупі людини. Відмітною іконографічною ознакою є веприця (варахі), розміщена або з правого боку її голови за вухом, або на верхівці голови. Через цю голову веприці, іноді, її називають «дволикою» Ваджрайогіні (shal nyi ma).

Примітки

↑ (англ.) Tucci, Giuseppe (1988) [1980]. The Religions of Tibet (1st paperback ed.). University of California Press. ISBN 0-520-06348-1. p.223
↑ Genesis and Development of Tantra. За Shingo Einoo Source [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] (P.177)
↑ Elizabeth English, 2002, P.1

Джерела

ПРО ЩО МОЖУТЬ РОЗПОВІСТИ НАПИСИ НА БУДДІЙСЬКІЙ СКУЛЬПТУРІ. О.Д. Огнєва//Східний світ.- №5, 2005.- С.62-70. (С.65) Ел.джерело [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.]
Elizabeth English. Vajrayogini: Her Visualizations, Rituals, & Forms. Studies in Indian and Tibetan Buddhism. — Boston : Wisdom Publications, 2002. — P. 1, 36, 110, 132, 225-283. — ISBN 0-86171-329-X.
Guide to Dakini Land: The Highest Yoga Tantra Practice of Buddha Vajrayogini, Tharpa Publications (2nd. ed., 1996), Geshe Kelsang Gyatso, ISBN 978-0-948006-39-5 (P. 93, 138—140, 527)

Посилання

Коротка історія Лінії Ріпа [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
Міларепа демонструє володіння окультними силами [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
The Vajravarahi Tantric Master [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] 2018
Watt, Jeff. Vajravarahi Main Page. Himalayan Art. New York: Rubin Museum. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 22 квітня 2015.

[1] (англ.) Tucci, Giuseppe (1988) [1980]. The Religions of Tibet (1st paperback ed.). University of California Press. ISBN 0-520-06348-1. p.223

[2] Genesis and Development of Tantra. За Shingo Einoo Source [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] (P.177)

[3] Elizabeth English, 2002, P.1

[1]

[2]

[3]