Вагітан
Вагітан (лат. Vagitanus) — давньоримське божество, присутнє при перших криках новонародженого. У перекладі з латини Вагітан означає «крик новонародженого». Божество зображали у вигляді дитини, що плаче[1].
| Вагітан | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньоримська релігія |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2014) |
Попри етимологічні зв'язки між ім'ям бога та словосполученням «крик новонародженого», Якоб Гроновіус стверджував, що правильна форма імені повинна бути не Вагітан (лат. Vagitanus), а Ватикан (лат. Vaticanus), оскільки слово «Вагітан» походить з так званої народної латини, а не класичної її форми[2].
Вагітан описується як бог, який давав людині дар мови. Вважалося, що саме він відкривав рот немовляти при народженні, щоб воно вимовило «ва» — перший склад імені «Вагітан». Однак, варто розрізняти перший крик і вимову першого складу та дар членороздільної мови, за який відповідали інші божества[3][4]: Фабулін (Fabulinus) — підказував дитині перші слова, Локутій (Locutius) — вчив складати речення, Фарін (Farinus) — навчав дитину говорити.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Берилл Роусон, Дети и детство в римской Италии (Oxford University Press, 2003), стр 136–137. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 12 грудня 2014.
- ↑ Jakob Gronovius, note to Aulus Gellius, Attic Nights 16.18, in Auli Gellii: Noctes Atticae (London, 1824), p. 1522. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 грудня 2014.
- ↑ Кэтрин Хиндс, жизнь в Римской империи: Религия (Marshall Cavendish, 2005), стр. 52. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 12 грудня 2014.
- ↑ Antonio Verone, Rediscovering Pompeii: Exhibition by IBM-ITALIA, New York City («L'Erma» di Bretschneider, 1990), p. 135. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 12 грудня 2014.