Біу
Координати: 10°40′42″ пн. ш. 12°00′19″ сх. д. / 10.67833° пн. ш. 12.00528° сх. д.
Біу — вулканічне поле, що розташовано на північному сході Нігерії, в штаті Борно. Має площу близько 5200 км² і середню висоту 700 м[1]. Плато знаходиться між Верхнім басейном Бінуе на південь і Чадською котловиною на північ[1].
Існують свідчення ранньої вулканічної активності в районі під час крейдового періоду, який закінчився близько 66 мільйонів років тому[2]. Проте плато було утворено наприкінці міоцену і має велику кількість пліоценових базальтових інтрузій, також у породах вивержених лав присутні ксеноліти и перідотити. Активність відновилась в четвертинний період у вигляді малопотужних потоків лав, що лишили за собою невеликі шлакові конуси і заповнені долини. Більшість базальтів датуються 7 — 2 мільйонів років тому, але деякі мають менше мільйона років. Плато має безліч дрібних пірокластичних конусів, утворених вибухами, коли вода проникла вниз і входила в контакт з гарячою лавою.[3] Існує ціла низка добре збережених вулканічних конусів, що здіймаються над плато вздовж осі NNW-SSE у вулканічній зоні Мірінга.[4]
Деякі геологи вважають, що вулканічна активність на плато Біу пов'язане з активністю Камерунської лінії на півдні[5]
Примітки ред.
- ↑ а б Biu Plateau. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 2 лютого 2011.
- ↑ West Africa, Volume 25, Part 1. Taylor & Francis. 1971. с. 285. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 4 червня 2014.
- ↑ Obaje Nuhu George, Nuhu George Obaje (2009). Geology and Mineral Resources of Nigeria. Springer. с. 50. ISBN 3-540-92684-4. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 4 червня 2014.
- ↑ Borno: Physical Setting. Online Nigeria. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 лютого 2011.
- ↑ K. RANKENBURG, J. C. LASSITER and G. BREY (2004). The Role of Continental Crust and Lithospheric Mantle in the Genesis of Cameroon Volcanic Line Lavas: Constraints from Isotopic Variations in Lavas and Megacrysts from the Biu and Jos Plateaux. Journal of Petrology. 46 (1): 169—190. doi:10.1093/petrology/egh067. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 2 лютого 2011.