Відкрити головне меню

Бісярін Василь Зіновійович

радянський генерал

Василь Зіновійович Бісярін (12 квітня 1912(19120412), Катав-Івановський завод Уфимського повіту Уфимської губернії, тепер місто Катав-Івановськ Челябінської області, Російська Федерація — 8 листопада 1969, місто Львів) — радянський військовий діяч, генерал-полковник, командувач військ Прикарпатського військового округу. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Бісярін Василь Зіновійович
Народження 13 квітня 1912(1912-04-13)
Катав-Івановськ, Уфимська губернія, Російська імперія
Смерть 8 листопада 1969(1969-11-08) (57 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія КПРС
Звання генерал-полковник
Війни / битви Радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 2 ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Будапешта» медаль «За взяття Відня»

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у родині залізничного робітника. У восьмирічному віці залишився без батьків, з 1920 року виховувався у дитячих будинках міст Златоуста, Міаса, Уфи.

У 1930 році закінчив фабрично-заводське училище в місті Нова Ляля Уральської області. Працював завідувачем навчальних виробництв, завідувачем навчальної частини школи фабрично-заводського навчання, директором паперового комбінату.

У 1933 році закінчив два курси Московського лісотехнічного інституту.

З 1934 року — у Червоній армії.

Учасник німецько-радянської війни. У 1941—1942 р. — заступник командира батальйону, командир стрілецького батальйону 449-го стрілецького полку 144-ї стрілецької дивізії. У 1942—1944 р. — начальник штабу полку, начальник штабу 106-ї окремої стрілецької бригади. У 1944—1945 р. — начальник штабу 62-ї гвардійської стрілецької дивізії. Воював на Західному, Брянському, Південно-Західному, Степному, 2-му і 3-му Українських фронтах.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1948 році закінчив курси командирів при Військовій академії імені Фрунзе. Перебував на командних посадах у військових з'єднаннях, командував механізованою дивізією.

У 1957 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу СРСР.

У травні 1960 — грудні 1964 р. — командувач 8-ї танкової армії Прикарпатського військового округу.

9 грудня 1964 — 22 вересня 1967 р. — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Прикарпатського військового округу.

21 вересня 1967 — 8 листопада 1969 р. — командувач військ Прикарпатського військового округу. У 1968 році командував Прикарпатським фронтом, який окупував Чехословацьку Республіку.

Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

ЗванняРедагувати

  • генерал-майор танкових військ
  • генерал-лейтенант танкових військ (9.05.1961)
  • генерал-полковник (1967)

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • https://www.lvivcenter.org/uk/umd/map/?ci_mapid=234