Бісмутин (сполука)

Бісмути́н, гідри́д бі́смуту (IUPAC назва бісмутан) — неорганічна сполука бісмуту складу BiH₃. Безбарвний, малостійкий газ, починає розкладатися навіть за кімнатної температури.

Бісмутин
Назва за IUPAC	бісмутан
Інші назви	гідрид бісмуту(III), бісмут тригідрид
Ідентифікатори
Номер CAS	18288-22-7
KEGG	C15471
ChEBI	30421
SMILES	[BiH3]
InChI	InChI=1S/Bi.3H
Номер Гмеліна	1083
Властивості
Молекулярна формула	BiH3
Молекулярна маса	212,004 г/моль
Зовнішній вигляд	безбарвний газ
Густина	8,665 г/л
Тпл	-67 °C
Ткип	17 °C
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини	арсин, стибін
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хімічні властивості

Повністю згоряє у струмені кисню, утворюючи оксиди:

$\mathrm {2BiH_{3}+3O_{2}\longrightarrow Bi_{2}O_{3}+3H_{2}O}$

Бісмутин є нестійкою сполукою, розкладається вже за кімнатною температури. Нагрівання його без доступу кисню значно пришвидшує розпад — на стінках посуду утворюється чорний наліт бісмуту:

$\mathrm {2BiH_{3}\ {\xrightarrow {t}}\ 2Bi+3H_{2}}$

Ця реакціє є аналогічною до визначення сполук арсену та стибію за методом проби Марша — шляхом розкладу арсину й стибіну відповідно. Відрізнити осад бісмуту від арсену можна за низькою розчинністю першого у пероксиді водню та гіпохлориті натрію NaClO, а від осаду стибію — за нерозчинністю у сульфіті амонію.

При пропусканні бісмутину через розчин нітрату срібла утворюється осад бісмутиду срібла:

$\mathrm {BiH_{3}+3AgNO_{3}\longrightarrow Ag_{3}Bi+3HNO_{3}}$

Отримання

Вперше бісмутин було отримано дією хлоридної кислоти на інтерметалічні сполуки бісмуту:

$\mathrm {Mg_{3}Bi_{2}+6HCl\rightarrow 2BiH_{3}+3MgCl_{2}}$

Сучасним варіантом синтезу є реакція солей бісмуту з гідридами:

$\mathrm {4BiCl_{3}+3LiAlH_{4}\rightarrow 4BiH_{3}+3LiCl+3AlCl_{3}}$

Див. також

• Гідриди
• Проба Марша

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)