Біргитта Вальберг

Біргитта Вальберг (швед. Birgitta Valberg, в шлюбі Ганссон (швед. Hansson), 16 грудня 1916, Стокгольм — 29 березня 2014, Лідінге) — шведська акторка, володарка премії «Золотий жук» за кращу жіночу роль 1976/77 року.

Біргитта Вальберг
швед. Birgitta Valberg
Народилася	16 грудня 1916(1916-12-16) Adolf Fredriks parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція
Померла	29 березня 2014(2014-03-29) (97 років) Лідінге, лен Стокгольм, Швеція
Країна	Швеція
Діяльність	акторка
Заклад	Королівський драматичний театр
Роки активності	з 1934
У шлюбі з	Hans Hanssond
Діти	Maria Bandobranskid
Нагороди	премія Юджина О'Нілаd (1970) Золотий жук (1977)
IMDb	ID 0883517

Біографія

Біргитта Вальберг народилася в сім'ї професора Пауля Вальберга і Алін Гунбор. Навчалася у театральній школі Королівського драматичного театру з 1940 по 1943 рік. Уже з першого року навчання почала грати на сцені театру і залишалася в його трупі впродовж 56 років, з 1940 по 1996 роки. За цей час виконала 137 ролей, грала в спектаклях режисерів Альфа Шеберґа, Улофа Муландера і Інгмара Бергмана.

Кінематографічна кар'єра Вальберг розпочалася раніше: вона дебютувала в 1934 році у фільмі Акселя Браннерса Unga hjärtan. У 1977 році їй була присуджена премія Шведського інституту кіно «Золотий жук» у номінації «Краща акторка в головній ролі» за роль Кати Вік у фільмі режисерки Гуннель Ліндблум «Райський куточок» (продюсер Інгмар Бергман). Біргитта також озвучувала роль (швед. Rumpnissarna) у фільмі Таге Даніельссона «Ронья, дочка розбійника» (1984) за повістю Астрід Ліндгрен. З 1943 року також періодично грала в радіотеатрі.

Вальберг померла 29 березня 2014 року на 98-му році життя, похована на кладовищі міста Лідінге.

Приватне життя

У 1939 році Біргитта Вальберг одружилася з адвокатом і чиновником Гансом Ганссоном (1907—1976). У шлюбі народила троє дітей: Бодель Редін (1942—2000), Пер Ганссон (нар. 1945) і Марія Бандобранскі (нар. 1947), яка також стала акторкою.

Нагороди і премії

• 1968 — Стипендія Йоста Екмана
• 1970 — Стипендія Юджина О'Нілла
• 1977 — Премія «Золотий жук»
• 1983 — Медаль Літератури і мистецтв

Вибрана фільмографія

• 1934 — Unga hjärtan
• 1939 — Melodin från Gamla Stan
• 1939 — Folket på Högbogården
• 1941 — I paradis …
• 1941 — Striden går vidare
• 1943 — Livet på landet
• 1948 — Hamnstad
• 1949 — Kärleken segrar
• 1950 — Mamma gör revolution
• 1951 — Frånskild
• 1953 — Kvinnohuset
• 1954 — Flottans glada gossar
• 1954 — Karin Månsdotter
• 1954 — Taxi 13
• 1955 — Farligt löfte
• 1955 — «Посмішки літньої ночі»
• 1956 — Ratataa
• 1956 — Sista natten
• 1957 — Synnöve Solbakken
• 1958 — Fröken April
• 1960 — «Дівоче джерело»
• 1960 — Av hjärtans lust
• 1962 — Älskarinnan
• 1963 — Lyckodrömmen
• 1964 — Svenska bilder
• 1965 — För vänskaps skull
• 1966 — Prinsessan
• 1968 — «Сором»
• 1969 — Som natt och dag
• 1970 — Storia di una donna
• 1976 — Mannen på taket
• 1977 — Paradistorg
• 1980 — Flygnivå 450
• 1984 — Ronja Rövardotter (озвучування)
• 1989 — Peter och Petra
• 1992 — Söndagsbarn

Телебачення

• 1955 — Hamlet
• 1961 — Han som fick leva om sitt liv
• 1961 — Mr Ernest
• 1961 — En handelsresandes död
• 1961 — Ljuva ungdomstid
• 1962 — Sex roller söka en författare
• 1968 — Rötter
• 1969 — Samtal med en död
• 1973 — Näsan
• 1973 — Pelikanen
• 1973 — En skugga
• 1979 — En handelsresandes död
• 1980 — Räkan från Maxim
• 1982 — Dubbelsvindlarna
• 1986 — Studierektorns sista strid
• 1986 — White Lady
• 1990 — Storstad
• 1990 — S*M*A*S*H
• 1993 — Polisen och domarmordet
• 1993 — Hemresa
• 1995 — Snoken
• 1996 — Idlaflickorna

Вибрані ролі в театрі

Рік	Роль	П'єса автор	Режисер	Театр
1938		Señora Carrars gevär Бертольд Брехт	Герман Грейд	Одеонтеатерн
1940	Еліза Парсонс	Tony ritar en häst Леслі Сторм	Гаррі Рек-Гансен	Бланштеатерн
1941	Еллен	Det evigt manliga Джеймс Тербер та Елліотт Наджент	Стіг Торслов	Васатеатерн
1942	Фанні Лімінг	Gudarna le Арчибальд Кронін	Карло Кейлі-Меллер	Королівський драматичний театр
1943	Сілла Тервандер, журналіст	Den stora skuggan Карло Кейлі-Меллер	Карло Кейлі-Меллер	Королівський драматичний театр
	Сюзетта Бурдьє	Kungen Робер де Флер, Еммануель Арен і Гастон Арман де Кайаве	Руне Карлстен	Королівський драматичний театр
1944	Естер	Innanför murarna Генрі Натансен	Карло Кейлі-Меллер	Королівський драматичний театр
1945	Henriette Löwenflycht	Av hjärtans lust Карл Рагнар Йіров	Руне Карлстен	Королівський драматичний театр
1948	Сестра Тереза	«Філософський камінь» Pär Lagerkvist	Альф Шеберґ	Королівський драматичний театр
1949	Жінка	«Смерть комівояжера» Артур Міллер	Альф Шеберґ	Королівський драматичний театр
1950	Катаріна Стенбок	«Ерік XIV» Август Стрінберг	Альф Шеберґ	Королівський драматичний театр
1951	Елін	Det lyser i kåken Бйорн-Ерік Хёйер	Інгмар Бергман	Королівський драматичний театр
	Рут	Simon trollkarlen Торі Сеттерхольм	Арне Рагнеборн	Королівський драматичний театр
1952	Любовиця	Furierna Енріке Суарес де Деса	Арне Рагнеборн	Королівський драматичний театр
1964	Перша fältkonkubinen	Tre knivar från Wei Гаррі Мартінсон	Інгмар Бергман	Королівський драматичний театр
1996	Деллен Гекентерна	Fint folk Кент Андерссон	Томмі Берггрен	Королівський драматичний театр

Радіотеатр

Рік	Роль	П'єса автор	Режисер
1947	Міс Робертс, гувернантка	Mollusken Г'юберт Генрі Дейвіс	Гуннар Скоглунд
1953	Дружина	«Мідсоммар» Август Стріндберг	Пале Бруніус
1954	Гелена Андерссон, вчителька	Vår ofödde son Вільгельм Муберг	Мімі Поллак

Література

•  // Vem är Vem?. — Stockholm : Stor, 1962. — С. 1339.
•  // Vem är det : Svensk biografisk handbok. — 1969. — С. 984.

Посилання

• Вальберг, Біргитта
• Біргитта Вальберг [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Svensk Filmdatabas
• Біргитта Вальберг [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Королівського драматичного театру

]