Білосніжка та семеро гномів (балет)

«Білосніжка та семеро гномів» — балет сучасного польського композитора Богдана Павловського на 2 дії.

Історія постановок в УкраїніРедагувати

Прем'єра балету на сцені Національного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка відбулася 8 листопада 1975 року. Сценарій Вітольда Борковського та Станіслава Петровського за мотивами казки про Білосніжку братів Грімм. Хореографія та постановка Генріха Майорова [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.][1]. [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.]

В Харківському національному академічному театрі опери та балету ім.М.В.Лисенка прем'єра відбулася в травні 1986 року.[2] Лібрето Вітольда Борковського та Станіслава Петровського.

Балет поставлено в Київській опері (Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва): прем'єра - 2 листопада 2006 року. Лібрето Вітольда Борковського та Станіслава Петровського, хореографія Генріха Майорова, постановка Віктора Литвинова.[3] Ця постановка була відзначена театральною премією «Київська пектораль-2007» у номіації «Краща вистава для дітей».

У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької (Львівська національна опера) прем'єра балету відбулася 28 грудня 2013 року. Лібрето і хореографія народного артиста України Ігоря Храмова[4].

29 квітня 2017 року Український балетний театр "Прем'єра" представив балет на сцені Львівської національної опери. Хореографія Генріха Майорова в редакції заслуженого артиста України Віктора Щербакова. Показ балетної вистави був безкоштовним (для дітей-сиріт та дітей учасників АТО).[5]

У Дніпропетровському академічному театрі опери та балету прем'єра балету відбулася 9 листопада 2019 року. Автор лібрето, балетмейстер-постановник народний артист республіки Молдова Андрій Литвинов [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.], диригент-постановник - народний артист України Володимир Гаркуша [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.], художник-постановник - Костянтин Пінчук [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.][6].

Дійові особи (лібрето В.Борковського та С.Петровського)Редагувати

  • Білосніжка
  • Королевич
  • Королева-мачуха
  • Королева-мати
  • Король-батько
  • Єгер
  • Мудрунчик
  • Стидунчик
  • Дрімунчик
  • Чхунчик
  • Розтяпа
  • Веселунчик
  • Буркунчик

Лібрето В.Борковського та С.ПетровськогоРедагувати

ПрологРедагувати

У давні часи жили собі король та добра королева. Мали вони незлічені багатства, тільки не мали дочки. Тому королева часто сумувала. А разом з нею сумував король, сумували придворні, навіть пташки не співали своїх радісних пісень.

Прийшла зима, все навкруги вкрилося снігом.

Королева сиділа зажурена в своїх покоях і вишивала. Раптом гостра голка проколола її ніжний пальчик. Три краплі крові впали на сніжно-біле полотно. Королева глянула на них і замріялась: «Якою б я була щасливою, якби мала донечку з губами червоними, наче кров та личком білим, як сніг».

Це підслухали добрі чарівниці, і незабаром у королеви народилася прекрасна дівчинка. Всі дуже раділи, але найбільше король, який назвав королівну Білосніжкою. Тільки радість і щастя були недовгими. Королева тяжко захворіла. Одного разу вона покликала до себе короля і сказала йому: «Я відчуваю, що мені лишилося недовго жити. Тому моє останнє бажання, щоб ти одружився вдруге і у маленької Білосніжки була друга мати, яка б любила її, як я».

Через кілька днів королева померла. Сум та скорбота панували в королівському палаці. Плакав король разом з придворними, але більш за всіх тужила за матусею маленька Білосніжка.

Минуло кілька років. Білосніжка перетворилася на чарівну красуню. Її любили всі – і не тільки за вроду, а й за чуйне, добре серце.

Король довго плакав, згадуючи королеву, але не забув її останнє бажання. Він хотів, щоб нова мати Білосніжки була теж вродливою і доброю. І нова королева була красивою, тільки вдача в неї виявилася злою. А ще нова володарка палацу була дуже заздрісною і тому зненавиділа вродливу Білосніжку за красу та добре серце.

Король не знав, що його нова дружина володіла чарівним дзеркальцем, за допомогою якого могла чаклувати. У найтемнішій кімнаті ховала королева чарівне дзеркало. В цій кімнаті жили огидні кажани, чорні ворони, похмурі сови. Королева часто приходила сюди, ставала перед дзеркалом і, дивлячись на своє відображення, запитувала:

— Дзеркало, скажи мені,

наймиліша я, чи ні?

Тоді дзеркало відповідало:

— Красиве, як завжди, обличчя твоє,

але в королівстві красивіше є.

Мов кров її губи, волосся, мов нічка,

А личко — як сніг.

Її звуть — Білосніжка.

Зла королева лютувала і ще більше ненавиділа Білосніжку.

Минали роки. Король став зовсім старим і немічним, а зла королева стала повновладною володаркою у королівстві. Вона несправедливо карала людей і зовсім зневажливо ставилася навіть до короля. Тільки тепер король зрозумів, що оженився на безжалісній та злій жінці. Серце його розривалося від горя, і однієї ночі він помер. Білосніжка залишилась зовсім самотньою. А зла мачуха відібрала в неї золоту корону, що залишилась у дівчини від матері, і примусила Білосніжку виконувати найтяжчу роботу. Але дівчина не скаржилася на свою долю. Вона знала, що у неї є багато справжніх друзів: пташки в саду та звірі в навколишньому лісі.

Перша діяРедагувати

Одного ранку Білосніжка прибирала подвір'я палацу. Допомагали їй в цьому метелики та комахи. Але зла королева була незадоволена роботою Білосніжки. Дівчина тихенько плакала, а її вірні друзі намагалися веселими танцями втішити і розважити Білосніжку. Танцювали навіть квіти в саду.

Раптом почувся звук ріжка, і у палаці з'явився молодий королевич. Юнака вразила краса Білосніжки, він покохав її. Щаслива Білосніжка подарувала йому найкращу троянду із саду. Це побачила королева і позеленіла від заздрощів.

Розгнівана, вона покликала придворного єгеря і наказала йому завести Білосніжку до лісу та вбити. Зажурився бідолашний єгер. Він любив маленьку принцесу. А тепер мав виконати наказ жорстокої королеви.

Королева, впевнена в тому, що тепер вона стала найкрасивішою в світі, почала радісно танцювати. Разом з нею танцювали чорні ворони, огидні кажани та сови. Підбігла королева до дзеркала і побачила в ньому, як єгер заніс над Білосніжкою ніж. Радісна королева спитала у дзеркала:

— Дзеркало, скажи мені,

наймиліша я, чи ні?

Але у відповідь почула:

Красиве, як завжди, обличчя твоє,

та в хатці у лісі прекрасніше є.

Живе вона в гномів, ласкава та ніжна.

Красуню ту кличуть усі Білосніжка.

Здивувалася королева, адже вона була впевнена, що Білосніжка мертва. Промовляючи різні закляття, вона перетворилася на стару потворну жінку, приготувала отруєне яблуко і в оточенні своїх огидних помічників вилетіла з палацу в пошуках Білосніжки.

Друга діяРедагувати

Довго бігла принцеса по темному лісу, поки не впала під великим деревом.

Її оточили різні звірята: зайчики, їжачки, маленькі ведмедики, білочки, які зацікавлено дивилися на дівчинку. Тільки через деякий час вони впізнали свою улюблену Білосніжку, таку стомлену і нещасну.

Білосніжка разом із звірятами прийшла на галявину, де стояв маленький будиночок. В ньому була тільки одна кімната, а в ній — сім маленьких ліжечок, маленький стіл, а навколо нього сім перевернутих стільців. У будиночку панувало безладдя. Білосніжка разом із своїми друзями заходилася прибирати кімнату.

Стомлена дівчина лягла перепочити і заснула. Їй приснилося, що вона знову живе зі своїми батьками в королівському палаці. У цей час гноми повернулися до своєї хатинки. Вони дуже здивувалися, коли побачили там дівчину.

Прихід гномів збудив Білосніжку. Зацікавлено дивилася вона на маленьких чоловічків. Потім лагідно усміхнулася, ввічливо привіталася і розповіла їм свою сумну історію.

Гномам сподобалася дівчина. І вони запропонували їй залишитися у них жити. Потім гноми познайомилися з Білосніжкою.

– Я – Мудрунчик, тому що найстарший і все знаю...

– Я – Розтяпа, тому що кожного разу щось гублю та забуваю...

– Я – Стидунчик, тому що завжди соромлюсь...

– Я – Чхунчик, тому що завжди чхаю...

– Я – Дрімунчик, тому що дуже люблю спати...

– Я – Веселунчик, тому що знаю багато веселих історій...

Тільки один гном тихо сидів у куточку. Це був Буркунчик. Коли він наблизився до Білосніжки, то неввічливо привітався. Але йому так дісталося від інших гномів, що він підійшов до Білосніжки ще раз і сказав:

– Я – Буркунчик. Дуже приємно.

Третя діяРедагувати

Вранці працелюбна Білосніжка приготувала сніданок і наказала гномам вмитися.

Після сніданку вони вирушили на роботу, а Білосніжці звеліли замкнути двері і нікого не впускати.

Білосніжка залишилась сама і заходилася прибирати. Вона не знала, що за деревом притаїлася стара жінка — переодягнена королева. Вона усюди шукала Білосніжку. І коли гноми пішли на роботу, постукала у двері. Білосніжка, побачивши стомлену бабусю, забула поради гномів, відчинила двері і запропонувала жінці трохи перепочити. Королева, змінивши голос, сказала: «У тебе золоте серце, тому я хочу подарувати тобі чарівне яблуко. Хто його покуштує, у того здійсняться всі бажання». І королева пригостила дівчину отруєним яблуком.

Білосніжка подумала: «Я б хотіла ще раз зустріти королевича, якому я подарувала найпрекраснішу троянду із саду». Вона відкусила шматочок яблука і в цю мить впала мертвою на землю.

Все це спостерігали звірята і пташки.

Вони кинулися за допомогою до гномів. Але вже було пізно. З гіркими сльозами поклали гноми Білосніжку у кришталеву труну.

Але ось перед хатинкою почувся гомін. Це молодий королевич приїхав зі своїм почтом. Побачивши мертву королівну, він дуже засумував, адже він любив Білосніжку і хотів з нею одружитися.

Схилився королевич над дівчиною та поцілував її. І сталося диво — Білосніжка ожила.

Королевич взяв дівчину на руки і разом з гномами та своїм почтом попрямував до палацу.

Тим часом зла королева повернулася додому та почала веселитися і бенкетувати. Потім звеліла своїм слугам принести чарівне дзеркало і, впевнена в тому, що Білосніжка померла, спитала у нього:

— Дзеркало, скажи мені,

наймиліша я, чи ні?

Дзеркало відповіло:

— Красиве, як завжди, обличчя твоє,

але в королівстві красивіше є.

Мов кров її губи, волосся, мов нічка,

А личко — як сніг.

Її звуть — Білосніжка.

Біля палацу зазвучали фанфари, і до зали увійшли Білосніжка і королевич в оточенні своїх друзів. Королевич підбіг до дзеркала і розтрощив його на маленькі шматочки. З цієї миті зла королева втратила свою чаклунську силу. Вона почала просити вибачення у Білосніжки. Добра дівчина простила її, але наказала залишити палац.

Всі мешканці королівства зраділи, що у них буде така добра і лагідна королева.[7]

ПриміткиРедагувати

  1. Білосніжка та семеро гномів. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. 
  2. Білосніжка та семеро гномів. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. 
  3. Білосніжка і семеро гномів. Архів оригіналу за 23 січня 2021. 
  4. Білосніжка та семеро гномів. 
  5. У Львівській опері дітям безкоштовно покажуть "Білосніжку". Архів оригіналу за 25 лютого 2022. 
  6. Білосніжка та семеро гномів. Архів оригіналу за 28 січня 2021. 
  7. Білосніжка та семеро гномів. Архів оригіналу за 5 лютого 2021.