Відкрити головне меню

Біллі Каннінгем

американський професіональний баскетболіст

Вільям Джон Каннінгем (англ. William John Cunningham, нар. 3 червня 1943, Бруклін, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях легкого форварда і важкого форварда команди НБА «Філадельфія Севенті-Сіксерс», яка навіки закріпила за ним ігровий №32 та за команду АБА «Кароліна Кугарс». Чемпіон НБА як гравець та як тренер.

Введений до Баскетбольної Зали слави (як гравець).

Зміст

Ігрова кар'єраРедагувати

 
Каннінгем у 1972

На університетському рівні грав за команду Північна Кароліна (1962–1965). 1964 року встановив рекорд університету за кількістю очок в матчі, набравши 48. За час студентської кар'єри зробив 1,062 підбирання, що на момент закінчення ним університету було найкращим показником в історії закладу.

1965 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 5-м номером командою «Філадельфія Севенті-Сіксерс». Захищав кольори команди з Філадельфії протягом наступних 7 сезонів. За підсумками дебютного сезону був включений до першої збірної новачків НБА. 1967 року став чемпіоном НБА у складі команди, граючи з такими гравцями як Вілт Чемберлейн, Гал Грір, Чет Вокер та Лусіус Джексон. Після того, як Чемберлейн залишив команду, Каннінгем став обличчям франшизи.

З 1972 по 1974 рік також грав у складі команди АБА «Кароліна Кугарс». У своєму першому сезоні в новій лізі набирав 24,1 очко та 12 підбирань за гру, ставши найціннішим гравцем АБА. Двічі виводив команду в плей-оф, але там «Кароліна» двічі поступалась «Кентукі Колонелс».

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Філадельфія Севенті-Сіксерс», до складу якої він повернувся 1974 року. На початку сезону 1976-1977 отримав важку травму, після якої був змушений завершити кар'єру баскетболіста.

Тренерська роботаРедагувати

1977 року став головним тренером команди «Філадельфія Севенті-Сіксерс», в якій пропрацював до 1985 року. Йому вдалось зібрати до свого складу сильну команду з такими гравцями як Боббі Джонс, Моріс Чікс, Ендрю Тоні, Моузес Мелоун та Джуліус Ірвінг. За час своєї роботи він кожного року виводив «Філадельфію» до плей-оф, при цьому тричі граючи у фіналі НБА — у 1980, 1982 та 1983. 1980 та 1982 року він програв фінали «Лос-Анджелес Лейкерс», але 1983 року, після придбання Мелоуна, взяв реванш, вигравши для «Філадельфії» третій титул чемпіона НБА.

Поза НБАРедагувати

1987 року став коментатором матчів НБА на телеканалі CBS. Наступного року залишив цю посаду та став міноритарним власником нової франшизи НБА «Маямі Гіт». 1994 року продав свою частку в клубі.

Тренерська статистикаРедагувати

Легенда
Регулярний сезон G Ігор проведено W Ігор виграно L Ігор програно W–L % % перемог
Плей-оф PG Ігор плей-оф проведено PW Ігор плей-оф виграно PL Ігор плей-оф програно PW–L % % перемог у плей-оф
Команда Сезон G W L W–L% Місце PG PW PL PW–L% Результат
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1977–78 76 53 23 .697 1-е в Атлантичному 10 6 4 .600 Програш у фіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1978–79 82 47 35 .573 2-е в Атлантичному 9 5 4 .556 Програш у півфіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1979–80 82 59 23 .720 2-е в Атлантичному 18 12 6 .667 Програш у Фіналі НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1980–81 82 62 20 .756 2-е в Атлантичному 16 9 7 .563 Програш у фіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1981–82 82 58 24 .707 2-е в Атлантичному 21 12 9 .571 Програш у Фіналі НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1982–83 82 65 17 .793 1-е в Атлантичному 13 12 1 .923 Чемпіони НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1983–84 82 52 30 .634 2-е в Атлантичному 5 2 3 .400 Програш у Першому раунді
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1984–85 82 58 24 .707 2-е в Атлантичному 13 8 5 .615 Програш у фіналі Конференції
Усього 650 454 196 .698 105 66 39 .629

ПосиланняРедагувати