Біллі Джо Армстронг
Біллі Джо Армстронг (англ. Billie Joe Armstrong; нар. 17 лютого 1972 року в Родео, Каліфорнія) — вокаліст, головний поет і гітарист панк-рок тріо Green Day. Також він є гітаристом і вокалістом панк-рок гурту Pinhead Gunpowder і співає в гурті Foxboro Hot Tubs. Він був вокалістом нью-вейв гурту The Network.
| Біллі Джо Армстронг | |
|---|---|
| Billie Joe Armstrong | |
 | |
| Біллі Джо в Кардіфі | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 лютого 1972 (52 роки) |
| Місце народження | Родео, Каліфорнія |
| Роки активності | від 1987 |
| Громадянство |  США |
| Професія | музикант, композитор, співак, гітарист |
| Освіта | Pinole Valley High Schoold, John Swett High Schoold і Університет штату Міннесотаd |
| Інструменти | гітара, фортепіано, бас-гітара, губна гармошка, мандоліна, барабани, саксофон, банджо |
| Жанр | панк-рок поп-панк альтернативний рок нью-вейв гаражний рок |
| Членство | Green Day, Foxboro Hot Tubsd, The Longshot, The Networkd і Pinhead Gunpowderd |
| Лейбл | Reprise Records Lookout! Records Adeline Records |
| У шлюбі з | Adrienne Armstrongd |
| Діти | Joey Armstrongd і Jakob Dangerd |
| Автограф |  |
| BillieJoeArmstrong.org (англ.)] | |
 Файли у Вікісховищі | |
Раннє життя
ред.Біллі Джо народився й виріс у Родео, Каліфорнія, місті, що знаходиться за 40 км від Оукленда. Він був наймолодшим з 6 дітей.[1] Його батько, Енді Армстронг,[1] був джаз-барабанщиком і водієм вантажівки в компанії Safeway. Він помер від раку 10 вересня 1982 року, коли Біллі Джо було 10 років.[1] Пісня Wake Me Up When September Ends присвячена його батькові. Біллі має 5 братів і сестер: Девіда, Алана, Марсі, Холлі та Анну Армстронгів. Його мати Оллі працювала в Rod's Hickory Pit.[1] Перший виступ Біллі Джо Армстронга та Майка Дернта відбувся в Rod's Hickory Pit.
Біллі Джо зацікавився музикою з раннього дитинства. Він навчався в початковій школі Oakland's Hillcrest, де вчитель заохотив його записати пісню під назвою Look For Love, коли Біллі було 5, пісню записано під лейблом Fiat Records.[2][1] Після смерті батька мати одружилася з чоловіком, якого діти зневажали, що примусило Біллі Джо заглибитися в музику. Армстронг присвятив йому пісню Why Do You Want Him.[1] Коли Біллі було 12, він навчався в середній школі Carquinez у Крокеті, Каліфорнія, там він зустрів Майка Дернта, і вони подружилися через їх любов до музики.[1] У підлітковому віці Армстронг слухав метал, але став слухати панк, почувши пісню Holidays in the Sun гурту Sex Pistols.[3] Армстронг також стверджує, що на нього особливо вплинули The Replacements і Hüsker Dü, гурти з Мінеаполісу. Біллі Джо навчався у вищій школі John Swett, також у Крокетті, а потім у Pinole Valley, в Пінолі, Каліфорнія. Він кинув школу 16 лютого 1990 року, за день до 18-го дня народження, щоб зосередитися на музичній кар'єрі.
Кар'єра
ред.У 1987 році Армстронг сформував гурт під назвою Sweet Children з другом дитинства Майком Дернтом, коли їм було по 15. На початку Дернт і Армстронг грали на гітарах, один хлопець грав на ударних, а інший хлопець на ім'я Шон Х'юс — на бас-гітарі. Після кількох концертів і демо-запису (потім включеного до альбому Green Day під назвою Kerplunk!) Армстронг і Дернт вирішили об'єднатися з ударником Джоном Кіфмеєром (Елом Собранте) у 1988 році. В той же час Дернт став грати на бас-гітарі, і в гурті стало 3 учасника. Армстронг займався на електричній гітарі у Джорджа Коула 10 років. Коул також навчав Дернта і Х'юса. Коул узяв Армстронга і гурт до RDR studios у Сан-Франциско, щоб записати їх перше демо. Запис ніколи не був випущений. Гурт змінив назву на Green Day у квітні 1989 року, можливо, через їхню пристрасть до маріхуани.[4] Того ж року вони записали EP 39/Smooth, 1,000 Hours і Slappy, пізніше об'єднані в альбом 1,039/Smoothed Out Slappy Hours під лейблом Lookout! Records. Тре Кул замінив Ела Собранте в кінці 1990 року, коли Ел покинув Green Day, щоб піти до коледжу. Вокаліст каліфорнійського панк-гурту Rancid Тім Армстронг запросив Біллі Джо до гурту, але він відмовився через прогрес Green Day. Тре Кул дебютував у другому альбомі Green Day Kerplunk!. Завдяки наступному альбому Dookie (1994) гурт став популярним і залишався одним з найпопулярніших рок-гуртів 90-х і 2000-х років, вони продали понад 60 мільйонів платівок у всьому світі.[5]
Дискографія
ред.Соло релізи
ред.- Look For Love (Синглі) (1977)
Green Day
ред.- 39/Smooth (1990) — вокал, гітара
- Kerplunk! (1991) — вокал, гітара, ударні у «Dominated Love Slave»[6]
- Dookie (1994) — вокал, гітара, перкусія у «All by Myself» (прихований трек)
- Insomniac (1995) — вокал, гітара
- Nimrod (1997) — вокал, гітара, гармоніка[7]
- Warning (2000) — вокал, мандоліна, гітара, гармоніка[8]
- American Idiot (2004) — вокал, гітара
- 21st Century Breakdown (2009) — вокал, гітара, піаніно
- American Idiot: The Original Broadway Cast Recording (2010) — вокал, гітара, піаніно
- ¡Uno! (2012) — вокал, гітара
- ¡Dos! (2012) — вокал, гітара
- ¡Tré! (2012) — вокал, гітара, піаніно
- Revolution Radio (2016) — вокал, гітара
- Father of All (2020) — вокал, гітара
Pinhead Gunpowder
ред.Вокал та гітара у всіх
- Jump Salty (1994)
- Carry the Banner (1995)
- Goodbye Ellston Avenue (1997)
- Shoot the Moon (EP) (1999)
- Compulsive Disclosure (2003)
- West Side Highway (EP) (2008)
The Network
ред.- Money Money 2020 (2003) — гітара, вокал
Foxboro Hot Tubs
ред.- Stop Drop and Roll!!! (2008) — вокал[9]
- ¡Dos! (2012) — вокал, гітара
Разом з Norah Jones
ред.- Foreverly (2013) — вокал, гітара
SWMRS
ред.- This Kid. (Demo) (2008) — продюсер
- Goody Two Shoes (EP) (2009) — продюсер
- Broadcast This (EP) (2010) — продюсер
- Regan MacNeil (EP) (2010) — продюсер
- Don't Be a Dick (2011) — продюсер
- Lost at Seventeen (2013) — продюсер
- Swim (EP) (2014) — продюсер
The Boo
ред.- The Boo (EP) (2011) — бас-гітара
Matt Grocott & The Shrives
ред.- Turn Me On (EP) (2015) — бас-гітара
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж Colapinto, John (2005-11-17), "WORKING CLASS HEROES". Rolling Stone. (987):50-56
- ↑ Record Mecca. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 24 лютого 2009.
- ↑ Armstrong, Billie Joe (2005). "The Sex Pistols". Rolling Stone. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 28 жовтня 2006.
- ↑ Metropolis — Music and Concerts: Green Day. Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 24 лютого 2009.
- ↑ Myers, Ben. «Green Day: American Idiot and the New Punk Explosion [Архівовано 26 травня 2006 у Wayback Machine.]» April, 2006.
- ↑ (1992) Album notes for Kerplunk!. Lookout!.
- ↑ (1997) Album notes for Nimrod. Reprise Records.
- ↑ (2000) Album notes for Warning. Reprise Records.
- ↑ Foxboro Hot Tubs – Stop Drop and Roll!!!. Punknews.org. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 25 листопада 2013.
