Біланівка
Білані́вка — масив на заході Кам'янця-Подільського між Польськими фільварками та мікрорайоном Жовтневим, на високому плато лівого берега Смотрича. Навпроти — на правому березі Смотрича — розкинулося приміське село Зіньківці.
Біланівка | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Історія
ред.Поселення утворилося 1742 року. Спочатку, як засвідчують актові документи середини 18 століття, мало назву Долішні фільварки. Сучасна назва Біланівка, очевидно, походить від прізвища одного із заможних мешканців передмістя — Білана, про великі землеволодіння якого засвідчує візита Георгіївської церкви 1771 року.
Біланівка була приміським селом. Включена в смугу Кам'янця-Подільського 4 березня 1926 року.
Населення
ред.За даними на початок 2009 року на Біланівці нараховувався 1881 мешканець, з них 1698 дорослих (806 чоловіків і 892 жінки) [1].
Топографія
ред.Основними магістралями Біланівки є західні частини новопланівських вулиць Північної (колись Перша Загородня) та Тімірязєва (колись Велика Біланівська). Зате вулиці Івана Сірка (колись Мала Біланівська), Чапаєва (колись Нагірна), Фабріціуса (колись Пансіонна), а також Білановецька набережна (колись Набережна) повністю належать Біланівці.
Є тут і сім провулків. Два з них названо за сторонами світу — Північний і Східний. Ще двом провулкам — Чапаєва та Фабріціуса — назви підказали розташовані поруч вулиці. І, нарешті, провулок Войкова — це колишня вулиця Козача, Червоногвардійський провулок — це колишній Козачий провулок, а провулок Чубаря раніше був Біланівським провулком.
Особистості
ред.На Біланівці жив відомий фотолітописець Кам'янця Степан Ніколаєв (1874—1926). Крім того, він був чудовим столяром, будував, реставрував і розписував церкви, виготовляв образи, захоплювався бджільництвом, досконало грав на балалайці. Справу Степана Петровича як фотолітописця міста продовжив його син — Василь Ніколаєв (1904—1991).
28 серпня 2001 року з ініціативи кам'янецького фотомитця Юрія Савіна в училищі культури було відкрито виставку «Фото з минулого», присвячену світлій пам'яті Степана та Василя Ніколаєвих.
Об'єкти
ред.На Біланівці розташувалися міська бібліотека № 4 (відкрито в січні 1968 року; сучасна адреса — Тімірязєва, 38), МЕНЦУМ (міський еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, колишня станція юних натуралістів — Тімірязєва, 47).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Подолянин. — 2009. — 6 березня. — С. 6.
Література
ред.- Петров М. Б. Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця XVII — XVIII ст. (Історіографія. Джерела). — Кам'янець-Подільський, 2002. — С. 144—146.
- Гарнага І. Звідки пішла назва: 5. Біланівка // Прапор Жовтня. — 1972. — 25 березня. — С. 4.
- Будзей О. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 192—193.
- Шуханова Тетяна. «Сам себя считаю городским теперь я…»: Моє місто // Подолянин. — 2009. — 6 березня. — С. 6.