Відкрити головне меню

Бій під Фараоні — відбувся 24 червня 1653 року в ході Сучавської кампанії. Військо господаря Молдови Васіле Лупу було розбите прихильниками претендента Георгія Штефана.

Бій під Фараоні
Хмельниччина
Козацькі походи в Молдову
Сучавська кампанія Тимоша Хмельницького (1653)
Дата: 24 червня 1653
Місце: село Фараоні, урочище Суха Долина біля Бакеу, Молдавське князівство
Результат: поразка війська Васіле Лупула
Сторони
Coat of arms of Moldavia.svg Молдавське князівство, претендент Георгій Штефан Coat of arms of Moldavia.svg Молдавське князівство, господар Васіле Лупу
Командувачі
Coat of arms of Moldavia.svg Ніколае Моґільдя
Coat of arms of Moldavia.svg Матвій Стурдзя
Coat of arms of Moldavia.svg Стефаніца Лупу
Військові сили
400 волоських сейменів
невідома кількість кінних найманців та молдовських прибічників Штефана
800 ополчення з Оргієва і Лепушні
невідома кількість мобілізованих селян
« Довідавшися, що після його утечі з-під Тарговишта Стефан з мунтянським і угорським військом війшов до Молдавії і простує на Яси, Лупул вирушив против нього з значно більшими силами, і вислав наперед частину свого війська під проводом свого братанича Стефаниці. Передовий полк Стефана стояв під Баковим, і зайнявши неприступну позицію, погромив се передове військо Лупула, набране здебільшого з бесарабських селян.[1] »

Після битви під Финтою Тимош Хмельницький і молдовський господар Васіле Лупу на чолі решток армії втекли до Ясс, тоді як претендент на молдовський престол Георгій Штефан вступив із волоськими військами, до яких прилучилися його молдовські прихильники, у Молдавське князівство. Лупул вислав назустріч війську Штефана міське ополчення з Оргієва та набраних до війська селян під командою свого племінника Штефаніці та бояр із роду Хинкул.

24 червня 1653 в районі села Фараоні, урочище Суха Долина (Валя Саке) коло містечка Бакеу дійшло до сутички, в якій загін Штефана (400 сейменів, посланих Штефану господарем Волощини Матвієм Басарабом, та невідома кількість найманої та молдовської кінноти, разом по чисельності приблизно рівна війську Лупу) подолав супротивника. Кіннота Штефана атакувала оргіївське ополчення, коли те пробувало перейти яр. Військо Лупу кинулося навтьоки до Бакеу на чолі зі своїм проводом. Пійманим бранцям відтинано носи і вуха, або їх карали на горло − висувається припущення щодо такої жорстокості- що мобілізовані Лупу селяни походили з сіл, де за два місяці до бою було вбито одного із полководців Штефана, сердара (гетьмана) Моряну.

ПриміткиРедагувати

  1. [1] М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ V. Вінець і кінець Тимоша Хмельниченка. У Грушевського помилка — Штефаніца був сином не брата, а сестри Васіле Лупула

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • [2] М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ V. Вінець і кінець Тимоша Хмельниченка.
  • [3]Наталія Яковенко. Нарис історії України З найдавніших часів до кінця XVIII ст. Розділ V. Козацька ера. § 1. Козацька революція 1648—1657 рр. Дипломатія Хмельницького в пошуках виходу.