Анато́лій Ві́кторович Біжко́ (нар. 7 квітня 1995(19950407), смт Верхній Рогачик, Верхньорогачицький район, Херсонська область, Україна — 1 травня 2017, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — український розвідник, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біжко Анатолій Вікторович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження7 квітня 1995(1995-04-07)
Україна Україна, Херсонська область, Верхній Рогачик
Смерть1 травня 2017(2017-05-01) (22 роки)
Україна Україна, Донецька область, Луганське
(загиблий у бою)
ПохованняНікопол
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2013—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Зовнішні відеофайли
 Фільм пам'яті Анатолія Біжка на YouTube / Организация Прихист, 07.01.2018

Біографія

ред.

Народився 1995 року в смт Верхній Рогачик на Херсонщині. Був третьою дитиною в родині. Коли Анатолію було 9 років, родина переїхала до Нікополя на Дніпропетровщину. З 3-го класу навчався у Нікопольській загальноосвітній школі № 24. Після 9-го класу продовжив навчання у Нікопольському професійному ліцеї № 42, який закінчив у 2013 році за спеціальністю «маляр-штукар».

У жовтні 2013 року вступив на військову службу за контрактом, яку проходив у 74-му окремому розвідувальному батальйоні, в/ч А1035, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

З початку російської збройної агресії проти України виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Учасник боїв за Іловайськ та героїчної оборони Донецького аеропорту. У січні 2015-го в аеропорту загинув друг Анатолія розвідник 74 ОРБ Сергій Касьянов, вони товаришували ще з ліцею. Після проходження реабілітації в рамках волонтерського проекту «Творчої Криївки» у Карпатах[1] повернувся на службу, 1 грудня 2016 року переведений у 53-тю бригаду. Планував влітку 2017 року вступати до військового вищого навчального закладу.

Старший солдат, снайпер розвідувального відділення розвідувального взводу 1-ї мотопіхотної роти 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2026, м. Сєвєродонецьк.

1 травня 2017 року, на «Світлодарській дузі», після 17:00 група українських військових потрапила під потужний обстріл поблизу смт Луганське на крайній до бойовиків позиції. Командир мотопіхотного відділення 3-ї роти молодший сержант Юрій Мальков дістав смертельне поранення, — ворожа куля перебила артерію. Йому на допомогу прийшли троє розвідників батальйону, але потрапили у засідку, почали відстрілюватись. У бою загинули сержант Сергій Смірнов і старший солдат Анатолій Біжко, третій розвідник дістав поранення і повернувся живим. Евакуювати тіла загиблих не вдалось через сильну вогневу протидію противника[2][3]. Передача тіл українській стороні відбулась 6 травня біля м. Щастя, у присутності представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ[4][5].

7 травня із трьома загиблими бійцями попрощались у Дніпрі[6][7]. Похований 8 травня на міському кладовищі Нікополя[8].

Мати(Біжко Інга Костянтинівна) померла вісім місяців тому, залишились батько Віктор Біжко, сестра та двоє братів.

Нагороди та відзнаки

ред.

Вшанування пам'яті

ред.

6 квітня 2018 року на фасаді Нікопольського професійного ліцеї № 42 відкрили меморіальну дошку загиблому на війні випускнику Анатолію Біжко[10].

Примітки

ред.
  1. Ми познайомились в базовому таборі 74, потім реабілітаційна поїздка в Карпати з «Творча Криївка»(рос.)
  2. Троє наших хлопців, рятуючи свого пораненого побратима, героїчно загинули в районі Світлодарської дуги [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Міністерство оборони України, 3 травня 2017
  3. У 53-й бригаді підтвердили загибель трьох бійців на Світлодарській дузі 1 травня [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Громадське», 4 травня 2017
  4. Третю добу представники ОРЛО дають обіцянки та постійно змінюють час передачі тіл загиблих [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // МОУ, 4 травня 2017
  5. Тіла загиблих військових, які ціною власного життя врятували пораненого побратима, повернуто на підконтрольну Україні територію [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // МОУ, 6 травня 2017
  6. У Дніпрі попрощалися з трьома бійцями [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Лиця», 7 травня 2017
  7. Попрощалися з трьома бійцями АТО, які загинули на Світлодарській дузі [Архівовано 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Gazeta.ua», 8 травня 2017
  8. Нікополь навіки попрощався з героєм. Але: «Ми ще трішечки попрацюємо з цими поганцями». — Анатолій Біжко (відео) [Архівовано 3 листопада 2018 у Wayback Machine.] // «Місто Нікополь», 8 травня 2017
  9. Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Нікополі відкрили меморіальну дошку Анатолію Біжко Відео на YouTube // Организация Прихист, 9 квітня 2018

Джерела

ред.