Біблія Ментеліна — вважається першою друкованою Біблією, видана народною німецькою мовою[1], та є першою з т. з. «долютерівських» Біблій[de].

«Біблія Ментеліна»
Біблія Ментеліна
Автор декілька десятків авторів (у християнстві і юдаїзмі автором вважається сам Господь Бог)
Видано українською ні

Опис ред.

Біблію Ментеліна було надруковано в 1466 році, через 10 років після Біблії Гутенберга. Видавцем був Йоганнес Ментелін з Шлеттштадта, який у 1447-му році отримав громадянство імперського міста Страсбурга в статусі каліграфа-переписувача (гольдшрайбера).

Немає жодних відомостей про те, що Ментелін навчався друкарській майстерності у Гутенберга. Однак відомо, що свого співробітника, Генріха Эггештайна[de], він відправляв у Майнц для навчання друкарській справі[2].

Шрифт Біблії Ментеліна дрібніший, ніж шрифт 42-рядкової Біблії Гутенберга, завдяки цьому Ментелін збільшив тираж і зменшив витрати. На кожній шпальті помістилися два стовпчики по 61 рядку. У книзі 406 аркушів формату фоліо (30×43 см). Надрукований був лише основний текст, буквиці й заголовки вписував писар[2].

У примірнику Баварської бібліотеки можна прочитати власний запис Гектора Мюлиха[de], аугсбургського історика, який вказав ціну, за якою була куплена книга: «1466 року 27-го червня була ця книга куплена без палітурки за ціною 12 гульденів» («1466 27 Junio ward ditz buch gekaft vneingepunden vmb 12 gulden»). Стільки коштували тоді, наприклад, чотири бики.

З вибором тексту Ментеліну пощастило менше, ніж з продажем книги. Він використовував переклад XIV століття, виконаний в Нюрнберзі за середньовічним принципом «слово в слово». Такий переклад був зручний як допоміжний, при паралельному читанні латинської Біблії. Особливо він був поширений у Чехії, поступаючись, однак, за якістю іншому, новішому й повнішому перекладу Біблії. Останній передбачав вільне володіння німецькою мовою; він використовувався в рукописній Біблії Венцеля (Wenzelsbibel) й ніколи не був надрукований. Проте, Ментелін мав бути ознайомлений і з цим другим перекладом. Вільгельм Вальтер довів, що для прологу (Prologi), коротких змістів (Argumenta) і заголовків псалмів (Psalmen-Tituli) використовувалися обидва переклади. Оскільки ці додатки перекладено краще, ніж основний текст Ментелінової Біблії, і в рукописах першого перекладу відсутні, то їх, можливо, запозичив із другого перекладу.

Навіть для другої половини XV століття, коли була надрукована Біблія, переклад виглядав архаїчно. Однак якість тексту не завадила виданню. Біблія Ментеліна перевидавалася ще 13 разів іншими видавцями з південних німецьких областей. Лише коли прийшла Реформація, становище змінилося. Хоча Йоганн Екк, головний противник Мартіна Лютера, хотів використовувати Ментелінову Біблію в якості зброї проти перекладу Лютера. Він відмовився від цього, виявивши в тексті більше 3000 місць, які не співпадали з текстом Вульгати. Йому довелося підготувати власний переклад, відомий як Біблія Екка[de].

Факсиміле ред.

Див. також ред.

Джерела та література ред.

Примітки ред.

  1. С. І. Сотникова. Німецька мова (3-й рік навчання): підруч. для 7 класу загально освіт. нав ч. закл.. Харків: Вид-во «Ранок», 2015. — 240 с. ISBN 978-966-917-176-4
  2. а б Олена Огнєва, Олексій Златогорський. Сакральне мистецтво Волині. Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції. Луцьк, 2002. — 117—118 с.

Посилання ред.