Біблія Вівіана або Перша Біблія Карла Лисого (Париж, Національна бібліотека Франції, MS lat. 1) — це ілюмінований манускрипт 9-го сторіччя, створений в часи Каролінгського Відродження.

Біблія Вівіана
Дата створення / заснування 840-ві
Зображення
Зображення Карла Лисого з манускрипту
Місце розташування Національна бібліотека Франції
Є виданням або перекладом Біблія
Творець Basilica of St. Martin, Toursd
Мова твору або назви латина
З матеріалу пергамент
У збірках Національна бібліотека Франції
Інвентарний номер Latin 1
Ширина 39,5 см
Висота 49,5 см
Повний твір доступний на gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b8455903b
Статус авторських прав 🅮
CMNS: Біблія Вівіана у Вікісховищі

Опис ред.

Біблія була замовлена графом Вівіаном, світським абатом (844–851) Абатства Св. Мартіна в Турі, в 845/846 рр. та подарована королю Карлу Лисому в 846 році під час його візиту до абатства.

Книга має розмір 495 мм на 345 мм та 423 пергаментних фоліо, містить повну Біблію та 8 повним сторінок мініатюр, чотири канонічні таблиці та 87 ілюмінованих буквиць. У книзі також міститься посвята, в якій йдеться про важливість читання та розуміння Біблії для того, щоб бути гарним королем.

Вважається, що третя ілюмінована Біблія, написана в Турі, після Біблії з Бамбургу та Біблії з Мутьє-Грандвал (фр. Moutier-Grandval).

Ймовірно з 869/870 року манускрипт перебував у Мецькому соборі. В 1675 році вік потрапив у власність інтенданта (міністра) фінансів Жан-Батист Кольбер, а після його смерті в 1683 році до королівської бібліотеки. Сьогодні книга перебуває у колекції Національної бібліотеки Франції (Ms. lat. 1).

У Біблії Вівіана наведено найбільш раннє європейське зображення ліри з грифом, що мала назву Ротта.[1]

Галерея ред.

Джерела ред.

  • Florentine Mütherich, Joachim E. Gaehde: Karolingische Buchmalerei. Prestel, München 1979, S. 75-81, ISBN 3-7913-0395-3
  • Ingo F. Walther, Norbert Wolf: Meisterwerke der Buchmalerei. Taschen, Köln u. a. 2005, S. 96-97, ISBN 3-8228-4747-X

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Heinrich Beck, Dieter Geuenich, Heiko Steuer (Hrsg.): Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Band 26. De Gruyter, Berlin 2004, S. 162