Бєлуха Микола Андрійович

Микола Андрійович Бєлуха (Білуха) (нар. 16 жовтня 1920(19201016), місто Полтава — 7 грудня 1981, місто Рига, тепер Латвія) — радянський діяч, 2-й секретар ЦК КП Латвії. Член Бюро ЦК КП Латвії в 1963—1978 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1966—1971 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1981 роках. Депутат Верховної ради Латвійської РСР 7—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6—9-го скликань.

Бєлуха Микола Андрійович
Народився	16 жовтня 1920(1920-10-16) Полтава, Українська СРР
Помер	7 грудня 1981(1981-12-07) (61 рік) Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Московський державний технічний університет імені Баумана
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Конфесія	атеїзм
Нагороди

Життєпис

Народився в родині вчителя. Закінчив середню школу.

У 1938—1945 роках — студент Московського вищого технічного училища імені Баумана. Під час німецько-радянської війни брав участь в будівництві оборонних споруд під Москвою та Смоленськом, працював на військовому заводі.

У 1945—1948 роках — інженер-конструктор Кіровського заводу в місті Челябінську та науково-дослідного інституту в Ленінграді.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У 1948—1950 роках — секретар комітету ВЛКСМ Кіровського заводу Ленінграда.

У 1950—1954 роках — секретар Ленінградського міського комітету ВЛКСМ.

У 1954—1956 роках — секретар, у 1956—1958 роках — 2-й секретар, у 1958—1961 роках — 1-й секретар Петроградського районного комітету КПРС міста Ленінграда.

У 1961—1963 роках — інспектор ЦК КПРС, заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

19 березня 1963 — 24 січня 1978 року — 2-й секретар ЦК КП Латвії.

З січня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Ризі. Працював радником Ради міністрів Латвійської РСР.

Помер 7 грудня 1981 року в місті Ризі. Похований 10 грудня 1981 року на цвинтарі Райніса в Ризі.

Нагороди і звання

• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора (1970,)
• два ордени «Знак Пошани»
• медалі

Джерела

• Белуха Николай Андреевич [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)