Відкрити головне меню

Володимир Федорович Бушуєв (*11 червня 1858 — † 27 листопада 1936) — військовий лікар, доктор медицини (1889), статський радник, очолював Київський військовий шпиталь під час Першої світової війни.

Володимир Федорович Бушуєв
Бушуєв Володимир Федорович.png
Народився 11 червня 1858(1858-06-11)
Помер 27 листопада 1936(1936-11-27) (78 років)
Поховання Байкове кладовище
Діяльність лікар
Alma mater Петербурзька військово-медична академія
Сфера інтересів медицина
Науковий ступінь доктор медицини
Нагороди
Орден Святої Анни
Орден Святого Володимира
Орден Святої Анни

БіографіяРедагувати

Народився Володимир Федорович Бушуєв 11 червня 1858 р. в сім'ї міщан Петербурзької губенії. В 1886 р. закінчив Петербурзьку військово-медичну академію лікарем з відзнакою і направлений на службу в шпиталь при академії.

1889 р. Конференцією академії по екзамену затверджений в ступені доктора медицини. Наприкінці 1889 р. призначається молодшим ординатором Київського військового госпіталю.

В 1899 р., по запрошеню головного лікаря Покровського жіночого монастиря М. В. Соломки (котрий одночасно був консультантом по хірургії Київського військового госпіталю), В. Ф. Бушуєв став завідуючим терапевтичного відділення цього лікувального закладу.

25 серпня 1899 р. назначений старшим ординатором Київського військового госпіталю, а 23 січня 1903 р. — консультантом.

Важливим етапом в житті В. Ф. Бушуєва став 1914 р., коли почалась Перша світова війна. Головний лікар Київського військового госпіталю М. А. Галин був направлений на фронт, а на його місце назначили Володимира Федоровича. Це був дуже непростий період, коли було необхідно наладити роботу в умовах військового часу з урахуванням того, що багато штатних медиків відправлені в райони військових дій, а на їх місце пришли нові, як правило, молоді і недосвідчені спеціалісти. Через велике перевантаження пораненими довелось розгортати філіали шпиталю по всьому Києву.

27 січня 1915 р. до Києва прибув потягом імператор Микола ІІ, того ж дня він побував у Київському військовому госпіталі (того року особисто інспектував деякі госпіталі та ін. лікарняні заклади). Після того як Микола II відвідав шпиталь, Бушуєв В. Ф., який супроводжував його увесь цей день видав наказ у якому підвів підсумки візиту імператора та дякував всім, хто брав участь у допомозі хворим та пораненим у Київському госпіталі.

Головним лікарем госпіталю В. Ф. Бушуєв залишався до кінця 1917 р. При закріплені в Києві влади Центральної Ради його змінив на посаді доктор Л. Р. Кобилянський.

Після звільнення зі служби В. Ф. Бушуєв був назначений лікарем резерву Київського військового округу.

Ще певний час працював в Київському військовому госпіталі лікарем і займався приватною практикою. Помер 27 листопада 1936 р. Похований на Байковому кладовищі.

Нащадки та родинні зв'язкиРедагувати

Перша дружина В. Ф. Бушуєва — Олександра Федорівна Бушуєва. Померла на почтку 20-х років ХХ ст. Спільні діти Володимира Федоровича і Олександри Федорівни — чотири сини:

В 1911 р. проходив службу молодшим лікарем 4-го Харківського уланського полку, згодом працював вже у Київському військовому госпіталі молодшим ординатором, будучи в чині надвірного радника. У роки Першої світової війни як лікар брав участь у бойових діях на фронті. В 1920 р. Л. В. Бушуєв виїхав в Одесу для надання міським медикам допомоги в боротьбі з тифом. Числився на посаді ординатора інфекційного госпіталю м. Одеси. При виконані обов'язку заразився сам та помер.

Донька Леоніда Володимировича — Олександра, 1912 р.н. — стала дружиною Каневського Генріха Григоровича, який працював головним інженером Кутаїського автомобільного заводу. У них народився син Леонід, котрий став відомим у Києві спортивним журналістом.

ЛітератураРедагувати