Буцький Володимир Романович
Буцький Володимир Романович (*1866, с. Котівка, Олександрійський пов., Херсонська губ. — †1932, м. Одеса) — один з найкращих господарів-поміщиків Херсонської губернії, землевласник, дворянин, депутат Державної Думи Росії. Походить з козацько-старшинського роду Полтавського полку.
| Буцький Володимир Романович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1866 сц. Котівка (?) |
| Помер |
24 травня 1932 Одеса, Українська СРР, СРСР |
| Підданство |
 Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Посада | депутат 3-ї Державної думи Російської імперії |
| Термін | 1907 — 1916 |
| Конфесія | православний |
| Рід | Буцькі (роди) |
| Батько | Роман |
| У шлюбі з | Марфа |
Життєпис ред.
Ймовірно, народився в родовому маєтку в сц. Котівка поблизу с. Варварівка, Олександрійського повіту, Херсонської губернії. Батько — Роман Іванович Буцький, військовий.
Землевласник, мав 940 десятин землі.
Закінчив Олександрійське реальне училище (1883). Після смерті батька, вимушений поїхати в родовий маєток і вести господарство. Невелика власна цегельня дозволила з часом побудувати 2-х поверховий родинний палац унікальної архітектури, поблизу якого пан Володимир насадив ландшафтний парк і фруктовий сад. Мав власний плодорозсадник, тваринний комплекс з безприв'язним утриманням тварин (що в 80-ті рр. XX ст. вважалось за передову технологію).
В 1905 році господарство і палац Буцьких сильно постраждали від спровокованих більшовиками свавіль: сільськогосподарські машини та знаряддя, десятки тисяч пудів хліба були знищені або вкрадені. Пізніше побудував невеликий будинок, де і жив із чисельною родиною (10 дочок і 3 сини) до 1918 року.
В 1906 році був обраний «гласным Александрийского уездного земского собрания, почетным мировым судьей и помощником предводителя дворянства».
Володимир Романович став одним з провідних господарів губернії. Одним з перших придбав снопов'язку, парову машину і молотарку. Був обраний депутатом в Державну Думу 1907—1916 рр.. Входив в національну групу, з 3-ї сесії — в руську національну фракцію, з 5-ї сесії — в групу незалежних націоналістів П. Н. Крупенського. Був членом комісій: земельної, торгівлі і промисловості, полювання і по переселенській справі.
В лихоліття українсько-більшовицької війни переїхав з родиною до м. Одеса, де і помер в 1932 році[1].
Приватне життя ред.
Згідно метрик церкви с. Варварівка у подружжя Володимира Романовича і Марфи Тимофіївни Буцьких були діти — Валентин, Людмила (1898). Їх нащадки проживають в Україні та в інших країнах світу (Аргентина, США тощо).
Примітки ред.
- ↑ Умершие во время Голодомора в Одессе[недоступне посилання з лютого 2019]
Література ред.
- Чорномаз О. Д. Спогади з життя прожитого. Варварівка, 2015.
- Гусейнов Г. Д. Господні зерна. 2000—2004, Кривий Ріг.
- Сердюк В. А. Короткий нарис села Котівки // Інгульський степ, альманах. І випуск. К., 2016.
- Сердюк Н. П. Записки Сердюка Николая Павловича. — Київ : Аграр Медіа Груп, 2011. — 384 с. — (Родовід Сердюків) — 100 прим. — ISBN 978-617-646-165-4.
- Стаття «Депутат Державної Думи Буцький В. Р.» Газета «Провінція», м. Долинська. Номер за 10.09.2010.
- 3-й созыв Государственной Думы: портреты, биографии, автографы. — Санкт-Петербург: издание Н. Н. Ольшанскаго, 1910.
- Государственная дума Российской империи: 1906—1917. — Москва: РОССПЭН, 2008. [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- https://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3798 [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.]