Бурдук Віктор Іванович

Віктор Іванович Бурдук (рос. Виктор Иванович Бурдук; нар. 10 листопада 1957, Балтійськ) — український коваль і скульптор. Заслужений діяч мистецтв України, засновник і керівник Українського ковальського підприємства «Гефест» (Донецьк), голова Гільдії ковалів Донбасу, з 2009 року голова Спілки майстрів ковальського мистецтва України (Спілка Майстрів Ковальського Мистецтва України), представник міста Донецька у Кільці європейських міст-ковалів, Президент Асоціації Дартс Донбасу.

Бурдук Віктор Іванович
Народився 10 листопада 1957(1957-11-10) (66 років)
Балтійськ, Калінінградська область, РРФСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність скульптор, коваль
Галузь скульптура

Автор проєктів Парк кованих фігур, бутик-готель «Іспанське подвір'я» і цілої низки інших. Учасник Всесвітньої виставки Міленіум у Ганновері 2000 року.

18 липня 2013 року датовано свідоцтво про державну реєстрацію Творчої спілки ковалів та майстрів художнього металу України.[1] Ініціатором створення цієї всеукраїнської творчої спілки та її головою став Віктор Іванович Бурдук.

Бурдук більшу частину життя жив і працював у Донецьку.

Міжнародний ковальський фестиваль ред.

Особливе місце у творчості Віктора Бурдука посідає проєкт «Парк кованих фігур». На сьогодні це не тільки єдиний у своєму роді сквер і яскрава пам'ятка Донецька.

«Парк кованих фігур» — це один з найбільших в Україні міжнародних фестивалів ковальського мистецтва. Проводиться щорічно у вересні. Фактично за десяток років створено музей сучасного прикладного мистецтва просто неба, в якому представлено роботи майстрів з усього світу.

Іспанський дворик ред.

 
Дон Кіхот біля входу в «Іспанський дворик».

Проєкт Віктора Бурдука «Іспанський дворик» — бутік-готель на 12 номерів і ресторан у Донецьку. В інтер'єрі та меблях готелю активно використані ковальські технології. Ємний, за кількістю ручної та індивідуальної роботи проєкт, — реалізований всього за два роки.[2][3]

Дартс ред.

1998 року Віктор Бурдук на прохання федерації дартсу Донецької області виготовив перехідний кубок для Журналістської ліги. Кубок являє собою кований кухоль з відкидною кришкою, який стилізовано як мішень дартс із трьома встромленими дротиками. На оперенні дротиків команди-переможниці гравіювали свої назви. Команда ковальського підприємства «Гефест» брала участь у турнірах «Кованого кухля» і п'ять разів перемагала в них. Пізніше був створений жіночий приз «Кована Троянда», оскільки з'явилася достатня кількість жіночих команд. «Кована Троянда» являє собою троянду, стебло якої переходить у дротик, встромлений у підставку-мішень.[4]

2003 року було засновано Кубок для професійних гравців «Кований дротик»,[5] для якого було виготовлено приз у вигляді дротика заввишки 1 метр на підставці у вигляді дартс-мішені, на якому вказується ім'я переможця. У 2004 році турнір став міжнародним. Турнір 2008 року проводився в соляній шахті міста Соледар на глибині 300 метрів.

2010 року, на прохання Асоціації Дартс Донбасу, спеціально для турніру «donbass.NAME-CUP» було виготовлено спеціальний перехідний трофей: півсфера, що символізує планету, зі схематично позначеною Україною; в районі Донбасу встромлено дротик; паралелі та меридіани розкреслено на півкулі як на дошці для гри в дартс. Бувши учасником цього турніру, Віктор Бурдук ставав переможцем двічі: у 2009 і 2010 роках.

26 лютого 2011 року, на Першій відкритій першості Асоціації Дартс Донбасу серед жінок, Віктор Бурдук презентував спеціально виготовлений для цього турніру перехідний приз - «Кубок амазонок». Приз представляє стилізовану дівчину з дротиком у характерній для метання стійці.

Примітки ред.

  1. Донецк станет столицей украинских кузнецов (рос.). Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 13 серпня 2013.
  2. Сайт бутик-отеля «Испанский дворик». Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 23 вересня 2017.
  3. Испанский дворик. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 12 листопада 2010.
  4. Кубок Гефеста по дартс. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 12 листопада 2010.
  5. Сайт о дартс (Ассоциация Дартс Донбасса). Архів оригіналу за 6 січня 2013. Процитовано 12 листопада 2010.

Посилання ред.