Бурба Василь Васильович

Васи́ль Васи́льович Бурба (01.01.1978 р.) — генерал-полковник Збройних сил України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 15 жовтня 2016). Учасник бойових дій.

Бурба Василь Васильович
UA-OF8-LT-GEN-GSB-H(2015).png Генерал-полковник
Burba v v.jpg
Загальна інформація
Народження 1 січня 1978(1978-01-01) (42 роки)
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Університет НА СБУ
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Воєнна розвідка
Формування Emblem of the Defence Intelligence of Ukraine.svg ГУР
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2016—н.ч. Emblem of the Defence Intelligence of Ukraine.svg ГУР, начальник
2015—2016 Emblem of the Defence Intelligence of Ukraine.svg ГУР, заступник начальника
до 2015 Security Service of Ukraine Emblem.svg Служба безпеки, начальник 2-го управління «К»
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Іменна вогнепальна зброя

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Національну академію Служби безпеки України за спеціальністю «юрист». 2011 року у званні майора був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Працював в СБУ.

ЄвромайданРедагувати

Під час Революції Гідності, перебуваючи на посаді начальника 2-го управління «К» ГУ СБУ, координував роботу з правоохоронними органами, прокуратурою, Міноборони, МНС та судовою владою. За даними ЗМІ, працював із джерелами фінансування «Антимайдану».[1] За даними документів, оприлюднених Геннадієм Москалем, був одним з виконавців планів «Бумеранг» і «Хвиля», якими МВС і СБУ намагалися «зачистити» у лютому 2014 року Євромайдан.[1][2] Згідно з документами, відповідав за блокування доріг на в'їздах у Київ та забезпечення безперебійного пересування спецтранспорту силовиків у центрі столиці, повинен був забезпечити необхідну кількість нарядів Держслужби з питань надзвичайних ситуацій у ході операції із зачистки Майдану.[3][1]

Російсько-українська війнаРедагувати

За даними «Інформаційного спротиву», з лютого 2014 року був призначений виконавцем обов'язків начальника Департаменту контррозвідки СБУ, а в березні це призначення було затверджене офіційно.[4][уточнити]

На заклик Валерія Кондратюка перейшов у бойовий підрозділ, сформований Департаментом контррозвідки. За даними «Інформаційного спротиву», цей підрозділ вже 12 березня 2014 року затримав кадрового офіцера ГРУ ГШ ЗСРФ Філатова Романа Борисовича (19.08.1981) в районі дислокації військових частин ЗСУ в Херсонській області. Філатов мав український паспорт на прізвище Євгена Арбузова з Криму. Разом з захопленням Філатова, було ліквідовано і агентурно-розвідувальну групу. Філатова було згодом обміняно на українських активістів і військовослужбовців з Криму, яких утримували російські окупаційні сили. Серед визволених були, зокрема, Юлій Мамчур і Сергій Гайдук. За оцінкою «Інформаційного спротиву», внаслідок цієї операції і ефективної роботи контррозвідки, керівництво РФ було змушене відмовитися від масового застосування агентурних груп на території України.[4]

Під час війни на сході України, з травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України, був куратором від Головного управління розвідки Міністерства оборони України.[2] Координував роботу всіх оперативних груп контррозвідки СБУ в зоні проведення АТО.[4]

Разом з Валерієм Кондратюком у 2015 році перевівся до Головного управління розвідки Міністерства оборони України, пізніше призначений заступником начальника ГУР МОУ.[4] За успішне проведення низки агентурно-розвідувальних операцій в квітні 2016 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня,[4][1][уточнити] в серпні присвоєно військове звання генерал-майора.[1]

15 жовтня 2016, у віці 38 років, призначений начальником Головного управління розвідки.[5][6][7][8] Змінив на цій посаді Валерія Кондратюка.

Член Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю[9].

Військові званняРедагувати

  • генерал-майор (2016)[1]
  • генерал-лейтенант (2017)
  • генерал-полковник (2018)[10]

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Новий рульовий розвідки. Хто такий Василь Бурба. 112.ua (uk-UA). Процитовано 2019-08-10. 
  2. а б 7 фактів про Василя Бурбу, нового керівника ГУР Міноборони України. Новинарня (uk). 2016-10-24. Процитовано 2019-08-10. 
  3. "Бумеранг" Москаля. Чим всіх переполохав глава ГУР Василь Бурба. www.depo.ua (uk). Процитовано 2019-08-10. 
  4. а б в г д е ж admin (2016-10-24). У военной разведки Украины - новый начальник. Информационное сопротивление (ru-RU). Процитовано 2019-08-10. 
  5. Указ Президента України від 15 жовтня 2016 року № 466/2016 «Про призначення В.Бурби начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №466/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-08-10. 
  7. Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу // Офіційне інтернет-представництво Президента України
  8. Президент представив нового голову розвідки Міноборони Василя Бурбу. ukranews.com. Українські новини. 2016-10-24. 
  9. Указ Президента України від 23 грудня 2019 року № 939/2019 «Про персональний склад Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю»
  10. Указ Президента України від 12 жовтня 2018 року № 322/2018 «Про присвоєння військових звань»
  11. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 843/2011 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати